25-го листопада колишньому меру Києва Леоніду Черновецькому виповнюється 61 рік. Напередодні \”космічний\” екс-глава Київської міської держадміністрації розповів пресі, на які подарунки чекає, чим займається у Грузії, а також про своє єврейське коріння.
Як запевнив Черновецький \”Сегодня\”, 61-річчя святкувати гучно він не буде і нікого запрошувати не стане.
\”Розчарую вас, але ніякого святкування не буде. Буде напевно хороший вечір, романтична обстановка в ресторані. Я і дружина (у неї день народження 23-го листопада, так що і її привітайте, і я привітаю). Все! Більше нікого не буде\”, – заявив Льоня-Космос.
Тож, іменини колишній мер відсвяткує у товаристві з другою дружиною Оленою Савчук. Нагадаємо, із першою, Аліною Айвазовою, Леонід Михайлович розлучився близько року тому.
\”Ресторан буде класний, будуть свічки, буде тиха музика і взагалі дуже позитивна обстановка. Я буду весь вечір розповідати Олені про своє життя. До речі, я здорово вмію розповідати. А скільки було в моєму житті цікавого і яскравого! Такі дива…\” – запевняє Черновецький.
\”А скільки навколо мене було добрих і красивих людей! А які були історії! Звичайно, згадаю і батька, і маму, і історію їхнього кохання теж розповім. Буде багато дзвінків по телефону. Але нікому відповідати не буду… крім, звичайно, дітей\”, – додав він.
Де саме проходитиме святкування Леонід Михайлович приховує і говорити не хоче.
\”Не скажу. А то приїдете і інших журналістів з собою приведете, а я гостей не чекаю! Не буде тоді романтики…\” – пояснив він.
Від дружини та дітей майбутній іменинник чекає на своєрідні подарунки.
\”Подарунки очікую найдорожчі від них: щирі слова любові й поваги Будь-які подарунки роблю собі сам. Та й що мені можна подарувати такого, щоб здивувати. Навіть не уявляю… А взагалі, щоб ви знали: подарунків не люблю, а сам дарувати – обожнюю!\” – запевнив екс-мер і палкий прихильник скандального Сандея Аделаджі та його \”посольства\”.
Як зізнався Черновецький, він взагалі втомлюється від гучних гулянь. Та й 61 рік – не кругла дата.
\”…Та це і не кругла дата І втомлююся я, до речі, від масштабних заходів. Ніколи їх не любив. Ювілей, і правда, був гучним, але зі справжніми друзями… Жодного депутата, ані міністра, нікого з, як говорили у радянський час, \”процідженої публіки\”. Але є традиції, і їх треба дотримуватися. Мені виповнювалося тоді 60 років! Ювілей і великий. І життя все-таки велике прожито і цікаве. А взагалі шум, гам – більше чуже веселощі, ніж свої власні…\” – міркував собі Черновецький.
Окрім розмов про день народження, Леонід Михайлович трохи побалакав і на тему своїх нинішніх турбот і клопотів. Так, Льоня-Космос, як його прозвали у Києві, запевнив, що зараз займається \”бізнесом і благодійністю… в дуже великих масштабах\”. Мовляв, у когось є ідеї, а у нього – \”є гроші, щоб підтримати таланти…\”.
Крім того, Черновецький нескромно почав запевняти, що годує \”по всьому Києву безпритульних і старих\”, відкрив благодійний фонд в Грузії, там же найняв медсестер для трьохсот прикутих до ліжка літніх людей тощо. Одним словом, скидається на те, що гріхи замолює.
А от розповісти, де саме він нараз перебуває, Черновецький журналістам не схотів.
\”У якій я зараз країні – не скажу, а то приїдете… Але завдяки комп\’ютеру я знаю все, що відбувається тут. Та й в Україні теж часто буваю, контролюю, як працює інвесткомпанія\”, – запевнив він.
Він також додав, що квартиру в Ізраїлю продавати не планує.
\”Я нічого не продаю і не купую. Не вмів і не вмію цього робити! Пробував. Ніколи не виходило\”, – заявив він.
\”В Ізраїлю буваю часто. І все, сподіваюся, у цій країні буде завжди спокійно. Країна ж бо обрана за Біблією. Хто ж їй зашкодить? Правда. Люблю цю країну. А крім того, я наполовину єврей (по батькові). І пишаюся цим\”, – наголосив Черновецький і вдарився у спогади.
\”Мій батько був героєм війни (шість років провоював за Батьківщину), але завжди казав мені у дитинстві, щоб я приховував його національність. Часи такі були. Його самого після війни один час на жодну відповідальну роботу не брали в Харкові, і йому довелося покинути сім\’ю і виїхати на цілину. А там одружився… і залишився я без батька\”, – побідкався сімейною історією Леонід Михайлович.
Розповів Черновецький і випадок з власної \”єврейської біографії\”.
\”Мене б теж ніколи на ті посади, що я обіймав і в прокуратурі, і в Київському держуніверситеті у радянський час, якби дізналися, що батько у мене єврей, не взяли. Мене, коли влаштовувався в університет, запросили на співбесіду в ЦК до одного дуже відповідального працівника – завсектором науки. Привів мене до нього мій друг – інструктор ЦК, теж на ті часи не маленька людина\”, – згадалося Леоніду Михайловичу.
\”Ось я поговорив з цим завсектором, вийшов від нього, а до нього зайшов мій друг. Ну і чую я через двері такі розмови: \”.Він жид\”. Той питає: \”А чому?\”. І тут пішла ціла лекція… Тому, каже, що у жидів прізвища за назвами міст, де жили їхні прабатьки: Вінницький, наприклад, або Чернігівський, або Бориспільський, або Чернівецький, і т.д. А ще щось він говорив, що жидівські прізвища бувають від назв тварин, наприклад, Волков, Єнотов і т.д.\”, – вів далі Черновецький.
Тоді, за словами екс-мера, для нього тоді відкрився цілий \”світ\”. А \”врятувало\” Леоніда те, на його думку, що в його прізвище закралася не та голосна літера: Черновецький, а не Чернівецький. Мовляв, інакше б не бачити йому посади заступника проректора КГУ.
При цьому, як запевнив Черновецький, лекцію про жидів від \”керівного партійного працівника-антисеміта\” він запам\’ятав на все життя. Але одразу ж додав, що \”в ЦК Компартії України більшість все ж не було антисемітами… Це так, до слова\”.
Джерело та світлина ТАБЛОЇД