У Чернівцях відкрилась двадцята  ювілейна виставка “Вишиваний Дивотвір”

30 квітня 2023 року відбулося офіційне відкриття  у Чернівецькому обласному художньому музеї, організаторами  якої є ГО «Вишиваний Дивотвір»  та  мережа спеціалізованих магазинів Санта Рукоділля.

 Ювілей – це час, щоб пригадати як відбувалися перші вернісажі, з чого все почалося!

   А почалося з покупців «Санти» першого, на той час,  спеціалізованого магазину для рукоділля.  Зі слів очільниці Одарки Кучерявої: “…Жінки приносили свої вишивані речі чи то для поради, чи добрати ниток, чи просто показати, аби добре слово почути.  Тоді й виникла у мене ідея, а чому б не організовувати такі виставки, щоб творами наших рукодільниць могли милуватися інші, щоб спілкувалися між собою майстрині і вчилися одна в одної.

   Звернулася я тоді за порадою до знаної майстрині художньої вишивки світлої пам»яті Ярослави Дмитрівни Гафійчук, завітали до неї з чоловіком у гості. Довгою та цікавою була та розмова, а вишитий вернісаж в оселі пані Ярослави приємно вразив і надихнув мене! Треба показувати надбання наших буковинок, які володіють таким артистичним ремеслом Вишивки. До моєї великої радості – пані Ярославі дуже сподобалась моя ідея й вона разом зі своїми студійцями вишивальноі світлиці, що у Юності Буковини, стали одними з перших учасників «Вишиваного Дивотвору!»

  З року в рік число учасників виставок більшало – на виставку приносили все – від вишитих картин найрізніших розмірів до скатертин, серветок, рушників, ікон, вбрання.

  Так і почалося моє знайомство з чудовими талановитими людьми, які творили й нині творять культуру нашого краю.

  Пригадую творчі зустрічі з світлої памʼяті Іваном Назаровичем Снігурем, який радив мені – Даруся, дитинко – то файно, що ти робиш, але най би більше вишивали й показували народне мистецтво, а котиків та песиків хай собі вишивають для дому. 

     Михайло Григорович Покиданець тоді ж запропонував зробити постійним щорічним розділом нашої виставки – окрему частину експозиції під назвою «Спадщина»!

Крок за кроком втілювалися пропозиції та побажання усіх небайдужих, почалися майстерки та творчі зустрічі на виставках, а найвищою відзнакою для учасників виставок став сертифікат на Персональну Виставку від Художнього музею у його стінах.

   Довгою та непростою була дорога до малих й великих мистецьких проєктів «Вишиваного Дивотвору», які своєю безкорисливою працею втілювали наші чернівецькі, буковинські та й з інших міст майстрині! …”, –  розповідає пані Одарка.

 

Задля збереження та відродження народних традицій, ремесл Буковини розпочалася співпраця «Вишиваного Дивотвору» з установами культури: Чернівецький обласний краєзнавчий музей / Chernivtsi Regional Museum, Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту, Буковинський центр культури, Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека  ім. Михайла Івасюка, знаним етнографом Миколою Шкрібляком. Проєкти «Вишиваного Дивотвору» завжди мають підтримку органів державного самоврядування, ЗМІ.

На адресу “Вишиваного Дивотвору” лунали вітальні слова – Оксани Іонової, начальниці відділу креативних індустрій та соціокультурного розвитку Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Міністерства культури та інформаційної політики України;  Івана Петрусяка  –  працівника управління культури Чернівецької міської ради; Інни Кіцул – директорки Чернівецького художнього музею; учасниць “Школи Буковинської тайстри” та ін.

 В заході були відзначені грамотами, подяками та рукодільними сувенірами партнери, ментори, багаторічні учасниці/ки вишиваних імпрез. На запрошення організаторів звучали музичні вітання  буковинської співачки – лавреатки міжнародних вокальних конкурсів, володарки “Золотої квітки” міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик – Тетяни Петришиної та вихованців її вокальної студії – сестер Марини та Галини Ткачук, Марини Щербак.

Відділ мистецтв ЧОУНБ ім. М. Івасюка співпрацює з “Вишиваним Дивотвором” вже багато років!

Любимо цю подію, любимо її творців, любимо  щирих  та завзятих  багаторічних учасниць експозицій вишитого багатства!

 Завідувачка відділу мистецтв Любов Шилюк   долучалась різними інформаційно-освітніми вкрапленнями до цих подій впродовж десяти років – вікторини, перформанси, етноквізи та інші форми нею підготовлені та проведені були цікавими та мали резонанс на сторінках соціальних мереж “Вишиваного Дивотвору” та  Клубу творчих та небайдужих ” Альтернатива”!

Цьогоріч отримали справжній подарунок від Марія Ващук   – проілюструвати народний стрій світлої пам’яті її матусі Родіки, в якому вона просила гостей на своє весілля в 1958 році в мальовничому селі Магала! Це – святошна додільна сорочка з бісерною вишивкою квіткового багатства природи – рожеві, блакитні та жовті кольори квіти!

Особливим  акцентом є жовтий безкінечник у блакитному оздоблені!

Надзвичайна горбатка – ткана  з чорної вовни з сухозлітною золотою ниткою! Справжня розкіш – катрінца!!!!!  Боярок, що оперізував тонкий стан  –  тканий пояс, в традиційних графічно -орнаментальних техніках, що стають можливими в ткацтві завдяки ремізкам –  нитам.  Автентичний стрій, якому виповнилось – 65 років із домашньої колекції Марії Ващук!

Особлива  характерна ознака приналежності до цієї громади – квітка у волоссі! В оригіналі це були сезонні квіти з власного квітнику, а в нашому відтворенні – бісерна прикраса –  розкішний червоний мак!

Чи могли  ще більше бути  здивовані відвідувачі! Так! Бо в руках пані Марії була  лялька мотанка – в точній репліці народного строю – виготовленого майстерними руками авторки Марії Ващук! Браво Майстрине!

 Моделлю мала честь бути завідувачка відділу мистецтв –  Любов Шилюк, яка в представленні строю гостям заходу художньо  переповіла романтичну та ніжну історію знайомства  молодої пари Родіки та Івана –  батьків майстрині Марії Ващук.  А пані Марія доповнила розповідь цікавими фактами з традиційних строєвих ознак їхнього мальовничого села Магала Дністровського району.

В дефіле  нородних строїв   також представлено: стрій с. Чорногузи –  коментар заслуженого діяча мистецтв України, етнографа, педагога, журналіста Миколи Шкрібляка –  модель Іванна Стеф’юк, яка доповнила виступ – продекламувала “Тугу” Марка Черемшини у такому поважному товаристві; Олена Ясінська –  багаторічна учасниця –  сама прокоментувала свій стрій  с. Подвірне Дністровського району та  репліку строю для ляльки –  бабуні Мані.  Це  історія великої любові онучки до бабуні та щира вдячність за усі знання та вміння  в прикладному сенсі.

 Подружжя Марії  та Василя Манчуленків – поважне паньство – продемонстували пару сорочок, що є відтворенням вишивальної традиції с. Митків на Заставнівщині.

 Колоритним доповненням стали історії Іванни Шульгіної, Марії Калинюк, Мар’яни Михайлюк та ін. Браво кожній та кожному!    Збереження строїв та цікавих історій –  вагомий внесок у розвиток культури нашого краю.

     Наостанок,  модераторка заходу – Голова громадської організації «Вишиваний Дивотвір», ідейниця виставок «Вишиваний Дивотвір” та очільниця рукодільної мережі «Санта”  Одарка Кучерява висловила слова вдячності усім, хто ці довгі роки був та залишається з ними: “…Також маю подякувати працівникам своєї «Санти», на плечі яких лягає вантаж організаційної підготовки виставок, творчих зустрічей, майстер-класів,  адже  «Санта» є  і фінансовим донором виставок та мистецьких проєктів. Робимо цю улюблену справу нашого життя з власної ініціативи, з добрим серцем і завжди дякую кожному, хто поряд!  Ваша, Одарка Кучерява…”.

 Вже можна стверджувати, що ювілейна виставка «Вишиваний Дивотвір» стала резонансною для нашого краю, адже коло пошановувачів сягає 1000-ого числа учасників, невтримного бажання відвідувати майстерки від «Санта»  та бути присутніми на усіх літературно, мистецьких та етнографічних перформансах «АртПростору на Кохановського».

 Бажаємо ювілярам мистецького натхнення та творчого втілення найсміливіших проектів!

 

 

 

 

 

peredplata