“Привіт, матусю. Я уже на небі.
Не плач, рідненька, тут зі мною Бог.
До речі, ти була права далебі,
Що треба їсти кашу й борщ.
Пробач, що я не слухався частенько,
Але ж ти знаєш, що любив завжди,
Твої обійми, найдорожча нене,
Для мене найціннішими були
Я пам’ятаю біль отой останній,
Якийсь удар і все так запекло,
“Де мама? Мама де?”, – кричав я на світанні,
А ти руками відкидала скло.
Порізана уся, тривожна і прекрасна,
Схилилась наді мною у турботі ти,
Завмер навколо світ. І тільки рясно
Текли твої все сльози і текли.
Не плач, моя рідненька,
Завжди буду поруч. Щоночі я сідаю на диван.
І бачу – мій ведмедик спить з тобою,
Просив, щоб він тебе оберігав.
Матуся мила, я уже на небі
Не плач, рідненька, тут зі мною Бог…”
ЗАКРИЙТЕ НЕБО, ОКУПАНТИ СТРІЛЯЮТЬ У ДІТЕЙ!!!
Автор Наталка Васьо
peredplata
