Чи виженуть УПЦ з Києво-Печерської лаври. Головні сценарії

 

АВТОР ФОТО,УПЦ

За кілька днів після рішення влади розірвати договір оренди на приміщення Києво-Печерської лаври з УПЦ Московського патріархату стали більш зрозумілими головні сценарії, як може далі розвиватись ситуація. Певні протистояння можливі, проте влада сподівається на мирний вихід представників УПЦ.

10 березня держава в особі лаврського заповідника повідомила УПЦ МП, що 29 березня – останній день чинності договору про оренду приміщення так званої Нижньої Лаври.

Як пояснили ВВС в самому заповіднику, мова йде аж про 79 будівель, які УПЦ отримали в безстрокове користування в 2013 році. Зараз спеціальна міжвідомча комісія встановила, що УПЦ порушувала умови договору.

Самого висновку комісії так і не опублікували, проте міністр культури Олександр Ткаченко розповів, що мова йде про новобудови, які там звели без спеціальних дозволів.

У розмові з ВВС джерело у держслужбі з етнополітики та свободи совісті (яке неформально називають “міністерством релігій”) додало, що йдеться про варварську перебудову низки пам’яток. “Так кожен екскурсовод по лаврі вам розкаже, скільки там всього спотворили”, – додав співрозмовник.

А в заповіднику вказали, що повний звіт невдовзі мають опублікувати. Науковий директор заповідника Костянтин Крайній також уточнив, що УПЦ зараз видворяють не з усієї лаври і навколо неї.

Річ у тім, що договір оренди, який розриває заповідник, стосується Нижньої Лаври.

А в УПЦ МП біля пам’ятника “воїнам-афганцям” є в користуванні ще Воскресенський собор (так званий “афганський”). Цей храм та низка споруд біля нього в оренді за іншим договором ще з 90-х років. І, як каже пан Крайній, поки що звідти представників УПЦ не “попросили”. Але на фоні всієї Нижньої Лаври – це як краплина у морі. До того ж цей храм розташований фактично поза лаврським містечком.

Крайній каже, що вони будуть ретельно документувати і контролювати долю майже 800 реліквій, які мають бути у користуванні УПЦ за даними ревізії 2018 року. Включно з понад 122 мощами.

 

Як реагує УПЦ?

Ще 10 березня у розмові з ВВС керівник інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент назвав дії влади провокацією.

12 березня УПЦ зібрало в лаврі тисячі вірян на службу предстоятеля митрополита Онуфрія. Там він вперше прокоментував ситуацію і помолився за те, щоб влада передумала.

“Сьогодні, дорогі брати і сестри, згустилися хмари над святою обителлю, – сказав він, – молімося, щоб Господь поміняв думки тих людей, які хочуть, щоб братія покинула святу обитель, щоб тут далі горіла лампада молитви”.

Церква у низці повідомлень проводила аналогію з 1961 роком, коли комуністи виселили монахів і перетворили лаву на заповідник.

Намісник лаври митрополит Павло до 13 березня мовчав, але ввечері понеділка записав звернення. “Ми не плануємо виселятися і не будемо, тому що зараз є закони, які на стороні людини. Нам погрожували, що з нами розправляться, – це не 17-й рік. Сьогодні є всесвітня спільнота, є якась культура”, – повідомив Павло.

При цьому він каже, що не проти законних інспекцій чи комісій.

У багатьох регіонах України, як кажуть співрозмовники ВВС на місцях, священники УПЦ почали говорити про “наближення апокаліпсиса” і “наближення бісів до лаври”.

Які варіанти розвитку подій

Як кажуть у заповіднику, 29 березня – останній день, коли УПЦ може законно перебувати в лаврі.

Влада устами міністра культури Олександра Ткаченка вже натякнула, який для них прийнятний варіант розвитку подій – щоб ті монахи, хто захоче перейти в ПЦУ, змогли залишитись у лаврі.

“Після завершення ревізії комісії ніхто не говорить, що життя монахів у Лаврі припиниться, але це привід для того, щоб монахи могли визначитися з тим, яким чином вони можуть залишитися в Лаврі”, – заявив Ткаченко в телемарафоні, якого цитує УП.

А на питання, чи є якісь варіанти залишитися, Ткаченко сказав: “Безперечно, вони (монахи. – Ред.) прекрасно про це знають. Я сьогодні розмовляв у тому числі зі священниками, які перейшли з УПЦ МП в ПЦУ”.

Така фраза наштовхує на думку, що саме перехід монахів в ПЦУ є виходом із ситуації.

Той же Ткаченко у розмові з Вадимом Карп’яком на ICTV уточнив, що варіант подальшого розвитку подій може бути “конструктивно-позитивним”. І принципово ситуація зміниться тоді, коли лавру покинуть підсанкційні особи – керуючий справами УПЦ митрополит Антоній та намісник лаври митрополит Павло. На них президент наклав санкції за нібито підозрою у російському впливі ще наприкінці минулого року.

Співрозмовник ВВС News Україна в ПЦУ також вказує, що такий варіант розглядається. І це зробити неважко: “МП – йде, монахи – лишаються”, – сказав співрозмовник.

 

Чи є вже якісь списки тих, хто хоче перейти і лишитись – точно встановити важко. Але про певні списки доводилось чути від кількох обізнаних співрозмовників. Вони запевняють – охочі перейти в ПЦУ і лишитись у лаврі є.

Раніше предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній прогнозував, що значна частина монахів лаври погодиться перейти до автокефальної церкви.

При цьому науковий директор заповідника “Києво-Печерська лавра” Костянтин Крайній вказав, що наукові співробітники та заповідник цілком можуть дати раду усім приміщенням, які звільнять представники УПЦ МП.

Так, як це сталось з Успенським собором та Трапезною церквою Верхньої Лаври, звідки УПЦ без конфліктів пішла на початку січня після закінчення договору оренди.

У розмові з ВВС News Україна один з єпископів УПЦ спрогнозував, що церковники можуть піти з лаври без конфліктів, і такий варіант розглядається в самій церкві.

З іншого боку, варіант силового протистояння також може бути, якщо митрополит Онуфрій чітко закличе до останнього опиратись вимогам держави. Який варіант зараз найімовірніший – співрозмовник спрогнозувати не взявся.

Але він вказує, що митрополиту Павлу втрачати вже нічого, тож той точно спробує “ще поборотись”.

Як це може бути – сказати важко, проте раніше УПЦ та пов’язані з нею організації могли зібрати людей на хресні ходи чи протести. Як це було під час приїзду до Києва Вселенського патріарха влітку 2021 року.

 

Політика Зеленського

 

Нинішні події – свідома політика президента Зеленського у церковній сфері. Ще з осені він взяв курс на зменшення впливу Москви на українське православ’я. Тоді ж він наклав санкції на найбільш проросійську, на його думку, частину духовенства, а також на їхніх спонсорів.

І питання Нижньої Лаври вже давно назрівало. Ще на початку січня, коли предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній проводив першу службу в Успенській церкві після відходу звідти УПЦ, співрозмовники у владі казали – за місяць-другий те ж саме може бути і з Нижньою Лаврою.

І зараз Зеленський публічно схвалив дії щодо УПЦ МП в лаврі. Це він назвав “рухом на зміцнення нашої духовної незалежності”.

“Я бачу схвалення українцями цих наших кроків – цілком законних. І ми продовжимо цей наш рух. Ми не допустимо, щоб у держави-терориста залишилась хоча б якась можливість маніпулювати духовністю нашого народу, руйнувати українські святині – наші лаври – або красти з них будь-які цінності”, – заявив президент у зверненні.

Тож, судячи з його слів, довести до кінця почате він налаштований серйозно. І хоча УПЦ твердить про свою нинішню незалежність від Москви, дії президента вказують, що він цим словам не надто вірить.

peredplata