Хлопці, чи не соромно вам сидіти вдома, коли наша країна потребує вас? Чи не хочете ви боротись за нашу спільну незалежність, за нашу Україну? Скільки ще часу ви будете ховатися від війська, не несучи відповідальності за майбутнє своєї землі?
Мої очі вже дев’ятий рік бачать війну, і я знаю, що кожен з нас може зробити щось, щоб зупинити це страшне лихо. Я взагалі міг не іти воювати за законом, але я пішов, бо люблю свою країну і хочу бачити її мирною та сильною.
Тож я закликаю вас, хто ще не приєднався до наших сил, подумайте про своє життя та життя своїх близьких. Чи не хочете ви жити в країні, де можна спокійно планувати майбутнє, де діти можуть вирости без страху та тривоги?
Не чекайте, коли хтось зробить це за вас. Приєднуйтесь до війська, та робіть свій внесок у майбутнє нашої країни. Бо кожна допомога, кожна людина в рядах наших військ може змінити хід війни та врятувати життя.
Пам’ятайте: ми всі відповідальні за долю України. Хлопці, пора діяти!
peredplata
