4 квітня 2023 року виповнюється 70 років від дня народження американської співачки українського походження Квітки Цісик.
Вона народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес – він унікальний, його важко сплутати з будь–яким іншим – несильний, але проникливий, трішки щемливий і якийсь невагомий, наче витканий із найтонших ноток і почуттів, зі щирості, журби і небесної радості. Раз почутий, він глибоко западає в серце, щоб розбудити там найпотаємніші струни душі, які вже ніколи не змовкнуть. Так співають тільки янголи, які на деякий час спускаються на землю, щоб дати змогу смертним почути голос Вишніх Сфер.
Квітка Цісик для багатьох своїх співвітчизників була втіленням американської мрії, адже народилася та прожила своє життя у Нью-Йорку. Донька повоєнного емігранта зі Львова, професійного скрипаля, в минулому — концертмейстера Львівської опери, Володимира Цісика, вона змалечку виростала в атмосфері музики й мистецтва. Родина була знаною інтелігенцією у місті. З чотирьох років батько почав учити своїх доньок Квітку та Марію грі на скрипці та фортепіано. Марія пізніше таки стала відомою піаністкою і свого часу була навіть директором консерваторії у Сан-Франциско, вела майстер–класи у Карнегі–Холі. Квітка ж, крім гри на скрипці, серйозно захоплювалася балетом, співала в хорі, була пластункою – їздила у табори в гори, де вивчала українські пісні, звичаї і обряди. Закохалась в українську пісню на все своє життя. Здобула світову славу і стала Легендою.
Справжня американська слава чекала Квітку Цісик на теренах рекламного бізнесу. З початку 80–х вона стає однією з найдорожчих виконавиць джинглів — рекламних мотивів для радіо й телебачення. За допомогою її витонченого співу створювали собі акустичний імідж корпорації Coca–Cola, American Airlines та авіакомпанія «Дельта», Sears, Safeway, Starburst, «Макдональдз» тощо. З 1982–го й до своєї смерті Кейсі Цісик залишалася єдиним голосом компанії Ford Motors.
Цікаво, що Квітка разом зі своїм чоловіком відкрили музичну студію в Нью-Йорку, де записувалися композиції у виконанні Френка Сінатри, Джона Леннона, Мадонни. Але саму Квітку не покидала мрія про велику сцену. От тільки пробитися в американському шоубізі, не маючи ні мільйонних статків, ні впливових покровителів, ні вміння переступати через рамки моралі, було вкрай важко. Але їй це вдалося!
До ювілею співачки відділ мистецтв ЧОУНБ ім М. Івасюка в творчій співпраці з Вокальною студією Тетяни Петришиної та Будинком естетики та дозвілля м. Чернівці організували та провели благодійний концерт-посвяту «Музика звучить…», в якому звучали пісні із репертуару видатної співачки.
У 1978 році пісня “You light up life” «Ти осяюєш моє життя», яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала «Оскар» і «Золотий глобус». Пісня також була номінована на «Греммі» у категорії «Пісня року». Для всіх присутніх цю пісню виконала буковинська співачка, засновниця та викладачка «Вокальної студії», лавреатка численних міжнародних та всеукраїнських конкурсів, володарка «Золотої квітки» Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик – Тетяна Петришина.
Квітка Цісик записала два україномовні альбоми – «Квітка» у 1980 році, а також «Два кольори» у 1989-му. Це їй коштувало близько 200 тисяч доларів. Для їхнього запису вона наймала кращих музикантів Нью-Йорка, акомпанувала Квітці її рідна сестра Марія, а правильну українську вимову ставила мама. Обидва україномовні альбоми були високо оцінені критиками та номіновані на премію «Греммі» в категорії «сучасний фольк». От тільки з бізнесової точки вони виявилися провальними, оскільки не повернули затрачених 200 000 доларів. Натомість в Україні ці альбоми викликали фурор. Оскільки ввозити їх офіційно було заборонено, люди пересилали диски нелегально і підпільно слухали їх у своїх домівках, передаючи з рук у руки.
Однак була в неї одна, зовсім не американська, заповітна мрія — віддати данину поваги народові, який виплекав її родовід, землі, де вона ніколи не була, але чий голос змалечку бринів у її серці.
Всі учасники благодійного концерту “Музика звучить…” із вдячністю ЗС України та щирим бажанням допомогти збору грошей на нагальні потреби військовослужбовцям 10-ої ГШБ “Едельвейс” відгукнклись на пропозицію своєї викладачки вокалу Тетяни Петришиної. Роман Савіцький, Галина та Марина Ткачук, Марина Щербак, Яна Балацко, Сергій Яковчук, Анна-Крістіна Стрежак, Міра Чепеленко – прониклись творчістю співачки та щиро та з любов’ю демонстували свій спів, дарували радість та насолоду всім.
В концерті прозвучали пісні у виконанні вихованців студії: “Пісня про рушник” Платона Майбороди та Андрія Малишка, “Коли заснули сині гори” Анатолія Кос-Анатольського, “Черемшина” Василя Михайлюка та Миколи Юрійчука, “Місто спить” Ігоря Шамо та Бориса Палійчука, “Два кольори” Олександра Білаша та Дмитра Павличка, “Чорнобривці” Володимира Верменича та Миколи Сингаївського, “Коханий” Ігоря Білозіра та Петра Запотічного, а також українські народні пісні “Гандзя”, “Ой, не світи, місяченьку”, “Ой, заграли музиченьки”, “Стоїть гора вискоая” та лемківська народна пісня “Ой верше, мій верше”.
Квітка Цісик побувала в Україні лише один раз. У 1983 році вона приїхала із мамою у Львів, але ця поїздка не афішувалася і була майже таємною.
Квітка Цісик в радянській Україні була негласно заборонена, оскільки у її репертуарі були пісні УПА та січових стрільців. Після проголошення Україною незалежності Цісик планувала приїхати з концертом, втім, цей задум так і не здійснився.
Єдине відеоінтерв’ю з Цісик українською мовою записав на той час керівник музичного ансамблю «Червона рута» Олександр Горностай. У 1992 році під час візиту до США йому вдалося зустрітися з Квіткою та згодом опублікували це інтерв’ю в газеті «Українська правда. Життя». Фрагменти цього інтерв’ю увійшли до документального фільму «Квітка. Голос у єдиному екземплярі», знятого телеканалом «Інтер» до 60–річчя співачки.
У 1992 році лікарі повідомили Квітці про діагноз – рак молочної залози. Відміряли їй кілька місяців життя, які тривали сім років. Скільки дозволяло здоров’я, Квітка Цісик продовжувала співати. Навіть виношувала мрію записати третій україномовний альбом. Втім здійснити задумане не встигла. А остання пісня, яку виконала Квітослава, стала пророчою: «Чути: кру! кру! кру! В чужині умру. Заки море перелечу, Крилонька зітру…».
Квітка Цісик померла, не доживши п’ять днів до свого 45-річчя.
На жаль, час перебування на землі Великого Таланту часто буває дуже обмеженим.
У 2008 році в Києві відбувся перший вечір пам’яті співачки. Пізніше у Львові відбувся Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик, там же у Львові на будинку, де жили її батьки, відкрито меморіальну дошку, є музей співачки. Вулиці Квітки Цісик з’явилися у Львові, Хмельницькому, Вінниці, Полтаві та Києві.
В Україні діють благодійні проєкти, вокальні конкурси пам’яті Квітки Цісик, зокрема «Незабутня Квітка» – масштабний проєкт, присвячений співачці.
Її творчий доробок свідчить про щиру душу, всеохоплюючу любов, міцність характеру та відданість українському корінню.
На закінчення благодійного концерту всі учасники та глядачі в залі співали пісню Володимира Івасюка ” Я піду в далекі гори”.
Модерувала благодійний концерт-посвяту авторка ідеї – Любов Шилюк.
Дякую всім за творчість!
Люба Шилюк
peredplata
