В Ізраїлі загинули 1390 людей.
У нашій війні гинуть тільки кацапи, мобіки-шмобіки і їх ретельно рахують і ще й прибріхують. Ми радіємо, що їх багато. Наші воїни ніхто не гине, нам не до загиблих, нам не на часі за них згадувати, бо може пропасти апетит на весіллях і торт за мільон не дожеруть і прийдеться таку жирну субстанцію десь утілізувати. Порахували, що цей торт прийшли їсти 800 штук населення , не рахуючи олю полякову і сарину пару. Весілля з мільйон доларів, коли іноземці по долару збирають для нас допомогу.
Наші загиблі не варті того, щоб їх згадувати і засмучувати наш люд. З самого початку війни і розумні і дурні розповідали, що воїн для того воює, щоб нам тут спокійно і весело жилось. Головне -весело! Людям це сподобалось і тепер одні воюють для свого задоволення, а інші живуть і навіть не хочуть знати про втрати.
Поясніть мені, чому знати про смерть однієї людини вартує менше, ніж хороший настрій іншої людини? Вдумайтесь тільки в цю технологію! Люди гинуть, а вони понажирали рила і розважають людей серіалами, гастролями, скандалами і грабунком.
Якби люди знали кожного дня, що “сьогодні загинуло 500 українців”, то може б не було б цієї цинічної поведінки тих, хто не на фронті?
Може б вони не хизувались своїми привілеями і не виставляли на показ свої наколядовані гроші?
Гарно пристроїлись: одні тихо безвісно сотнями в день гинуть, щоб не зіпсувати настрій іншим, яким з пельки верне і вони вже не знають як сказитись.
Мене це весілля просто доконало.
peredplata
