Національний тиждень читання від Український інститут книги добігає кінця.
Сьогодні хочу розказати про одного з моїх найулюбленіших українських письменників — світлої памʼяті Василя Кожелянка. Мені випала честь і щастя знати його особисто ще з часів літературного конкурсу ім. Вадима Коваля і нашої затишної літтусовки в Чернівцях, що виросла навколо конкурсу.
Але пишу я про нього геть не через те. Зрештою, з Кожелянком як з письменником, себто, з його текстами, я познайомилася, на жаль, уже після його смерті. І так, я шалено шкодую, що не раніше. Що не мала нагоди поспілкуватися з Василем про його прекрасні книжки.
Кожелянко писав переважно у жанрі альтернативної історії. І писав фантастично добре. Так добре як мало хто вміє.
На жаль, його тексти давно не перевидавалися, але мали б точно бути десь по бібліотеках. Можливо комусь пощастить знайти їх в папері.
На щастя, на АБУК є дві аудіо книжки «Дефіляда в Москві» і «Срібний павук» — обидві розкішні, закликаю прямо зараз придбати і вже почати слухати. Гарантую, що прийдете мені дякувати за рекомендацію.
Я ж отримала особливе задоволення від саме цих двох романів, бо в них так яскраво постають міжвоєнні Чернівці! Ці впізнавані назви, місця. Цей буковино-бесарабо-балкано-австро-угорський вайб! Суцільна насолода для моєї буковинсько-бесарабскої душі 
Але не хвилюйтесь, навіть якщо ви «нетутешні», читацького (чи у випадку АБУК — слухацького) задоволення то вам не зіпсує.
Але не хвилюйтесь, навіть якщо ви «нетутешні», читацького (чи у випадку АБУК — слухацького) задоволення то вам не зіпсує.П.С. На фото — роман «Ефіопська січ» — єдиний, який маю тут на полиці в папері. Інші або десь комусь позичені, або залишилися в Україні. Роман, звісно, також раджу.
Ну і питання до вас для спортивної статистики — хто чув/знає/читав Кожелянка раніше?
peredplata
