Дивуюся необізнаності наших православних християн у визначенні конфесій, до храмів яких вони ходять на молитву. Дехто й досі не знає, чим, наприклад, УПЦ відрізняється від ПЦУ. Давайте розбиратися. Сьогодні – про УПЦ, бо тема дуже обширна.
УПЦ – Українська Православна Церква (Московський патріархат) – це частина РПЦ (Російської православної церкви) на території України з особливим статутом та правами широкої автономії. Насправді широка автономія і статут – це концтабір в межах РПЦ.
Бо рішення Помісного та Архієрейського Соборів РПЦ є обов’язковими для УПЦ (МП), а Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим церковним судом для Українського екзархату. Інакше кажучи: що наказує Москва, то київські попи і виконують. Предстоятеля УПЦ (з 2014 р. Онуфрій (Березовський) благословляє виключно Святійший Патріарх Московський і всієї Русі (Кирил). Ім’я Кирила і Онуфрія поминають у всіх храмах УПЦ.
Якщо називати речі своїми іменами, то УПЦ – це п’ята колона кремля на релігійному фронті. Що являє собою росія після двох років війни з нею ми вже побачили. Очі розкрилися навіть у більшості її симпатиків і прихильників в Україні. А от п’ята релігійна колона настільки майстерно маніпулює свідомістю громадян, що багато із них і досі щиро вірять, буцімто російська церква і російська держава не діють разом чи не координують свої сили для знищення України як держави разом з її населенням.
Подумайте самі. Кирилом керує безпосередньо путін. РПЦ у них на службі державі. Загарбницьку війну в Україні благословив Кирил. Російським воякам роздають іконки з закликами нищити українську націю. Чимало московських попів затримані як пособники окупантів, координатори вогню, ворожі агітатори і т.і. Які ще потрібно аргументи, щоб наші можновладці ліквідували це кубло сепаратизму і ретранслятор російської пропаганди?
Не знаю, хто і як, а я останнім часом в московські храми навіть зайти не можу. На підсвідомому рівні спрацьовують гальма: не йди туди, де нема Божої благодаті!
І ще одне. З 2018 року канонічний статус УПЦ не визнається Вселенським патріархатом, а євхаристичне спілкування з нею перервано. Церква без канонічного статусу – це що? Секта, самозванець, ворог нашої країни.
Так же рішуче, як ми сьогодні нищимо наші уявлення про братній російський народ, треба розпрощатися і з чужою, привнесеною на нашу територію для духовного поневолення церквою. Сраною мітлою вимести зі збудованих на наші гроші храмів слуг кремлівського диявола і передати споруди Православній Церкві України. А віра свята – вона наша. Не московська. З нами і залишиться.
Автор: Дмитро Довжик.
