ЖДУНИ ПРОВЛАДНОЇ ЧОТИ.
На світлині військова чота у Чернівецькій міській раді. Вона може бути бойовим підрозділом у будь-якій військовій частині. Але це всього-навсього члени виконкому засідають у міськраді і вирішують, як нам з ними жити.
Уявляєте собі: здорові, сильні, ніби розумні хлопці і чоловіки, яким по 30-40 років сховалися за бронь від війни у міськраді. А могли би стримувати ординську навалу сьогодні на фронті. Так ні. Вони мають бронь, Вони ганяють авта по Карпатах, іноді й тоохи волонтерять, а більше піаряться.
Вони засідають у Чернівецькій міській раді, 11 людей, тобто відділення, яке у часи січових стрільців і УПА називалося чотою. Тут вони навіть зі своїм парамедиком, якою б могла бути секретарка міської ради Марина Кирилюк. А сам мер міста Роман Клічук був би чотовим.
І ви думаєте, якщо б вони пішли на фронт, то життя в місті зупинилося би?
Не думаю!..
Більше того, може би місто трохи ожило і відпочило від них і від їхніх корупційних схем, фонтанів, скверів і т.п.
І, взагалі, на фронті потрібні люди саме тепер. Бо мобілізація провалюється саме через таких міськвиконкомівських чот.
З депутатів, з державних службовців, з прокурорів, з суддів і їм подібних в області можна набирати не тільки чоти, рої, сотні, а й набирати цілі курені, щоб стримувати ворога на фронті.
Інакше не може бути, бо на фронті не вистачає людей. А ці люди присягали на вірність Україні. Клялися захищати її до останнього подиху. І Україна їм давала добре жити, високі зарплати, різні пільги.
Як ніхто інший, вони мають мотивацію, за що воювати.
То чому ж не воюють?!
Чому ж ховаються за бронь і фальшиві слова?!
Хто за них за їхнє добро і статки буде воювати,, якщо не вони самі за себе і Державу?!
Добре думаємо відтепер, коли їх вибираємо.
То може досить вибирати тих, хто не хоче, боїться захищати Батьківщину.
А може вони хочуть перечекати смутні часи. Чи ще небезпечніше – дочекатися путіна … не дай Боже.
Бо таких називають у нас ждунами.
Вони завжди вчасно перевзуваються.
Спочатку міняють парті, а потім і держави…
Все може бути
А як буде, ЧАС покаже…