Два дні гастролює в Чернівцях Коломийський академічний театр імені Озаркевича. І два дні аншлаг. Коломийчани привезли ”Землю” на батьківщину Ольги Кобилянської на землю великої трагедії, де письменниця створила безсмертний твір з реального факту і справжніх людей, які жили на зламі минулих століть у селі Димка Глибоцького району.
На сцені Чернівецького театру великі майстри старалися відтворити Ольгу Кобилянську і її ”Землю”. Було вже десятки постановок.
Комусь вдалося показати правду, комусь не вдалася. Хтось бачив ”Землю” по-своєму, з розумінням твору і років, коли творив. Зокрема, хрестоматійний погляд на “Землю” Ольги Кобилянської панував довгий час у постановці видатного режисера Василя Василька. Але, працюючи у часи панування більшовиків (1947), Василько змушений був іноді завуальовувати справжній погляд на справжню ідею ”Землі”
І тут, через багато років на Чернівецьку сцену приїхала “Земля” з Коломиї.
Ніби мале, провінційне місто Коломия. І актори ніби з провінції, і режисер – народний артист України Дмитро Чиборак, не зі столичних лаштунків пилюку збирав. А вистава за Ольгою Кобилянською нині вважається однією із кращих у театральному світі.
Чиборак побачив ідею, напевне. так, як її хотіла донести до нас Ольга Кобилянська. Він побачив первородний гріх: вбивство братом брата. Це гріх не змивається і не зникає. Бо він вічний – гріх Каїна. Не даремно на сцені звертається увага на те, як Сава Жижиян карається саме тоді, коли через роки міг би призабутися злочин. Так ні, 9 років минуло, а спокою нема. Ні у Сави, ні у батька Івоніки, ні у дружини Рахіри. Первородний гріх не дає ні спокою, ні забуття.
Актори змогли передати на сцені трагедію людську, спричинену великим гріхом. Цей гріх панує в сучасному світі не тільки в Україні, не тільки на Буковині чи в Коломиї… Він панує по всьому світу, по всіх землях серед людей, які не зупиняються у гріхопадінні. Недарма, на сцені мати Сави і Михайла Жижиянів проклинає війни. хоча там і не йшлося про війну.
Але війни розв’язують один проти одного люди – за подобою брати. Незважаючи на те, з яких вони народів чи племен. Бог всіх створив братами на подобу Своєї.
Образ Сави Жижияна настільки уміло поданий на сцені режисером і актором, що він по-справжньому зараз впливає на людську свідомість. На Буковині цей Жижиян перетворився у сталий образ. І скрізь, де між людьми панує розбрат, говорять буковинці, що там є ”тінь Сави Жижияна”. Цей правдивий персонаж, який описала Ольга Кобилянська, у селі Димка Глибоцького району, недалеко від Чернівців. А сам Сава прожив довге життя, був у Канаді, народив дітей, а діти онуків, правнуків… Вони серед нас…
Отож маємо нову ”Землю” Ольги Кобилянської у постановці коломийських творців.
На знак подяки митцям і режисеру вибаглива чернівецька публіка щиро і довго їм аплодувала та вигукувала ”Браво!”
У зв’язку з тим, що сьогодні гастролює у Чернівцях Коломийський академічний театр з виставою ”Земля” Ольги Кобилянської.
Хотілося би звернути увагу на те, що у Чернівцях і Чернівецькій області проживає дуже багато нащадків Сави Жижияна.
Сам Сава – це правдива людина. Тому і не образні нащадки його, а справжні люди.
А реальний герой повісті Ольги Кобилянської ”Земля” Сава Жижиян після вбивства брата і звільнення з тюрми жив у Канаді довгі роки. Він мав дітей, онуків, правнуків… і так розселилися Жижияни по світу і по Буковині.
Дехто признається, що є нащадком братовбивці, а багато не признається або хтось знає про своє походження.
От якби всі нащадки Сави Жижияна прийшли на виставу Земля’ і подивилися на те, яким був їхній предок, цікаво, розмістилися б вони всі у залі Чернівецького театру?.. А чи би захотів режисер Коломийського театру народний артист України Дмитро Чиборак створити нову версію ”Землі” саме для нащадків Сави Жижияна.
Цікаво, чи вона відрізнялася би від тієї, яка є тепер, чи ні.
Час покаже..
peredplata
