Щороку 1 квітня на Буковині біля села Біла Криниця в урочищі Варниця ми відзначаємо трагічну дату. Саме у цей день 1941 року радянські війська знищили, розстріляли притул майже 200 людей.
а перед цим вони спровокували місцевих жителів, казали, що кордон відкритий, мовляв, ідіть через кордон до Румунії. і люди пішли, бо повірили. А у лісі стояла засідка з прикордонників. Вони майже впритул порозстрілювали мирних беззбройних людей, жінок, дітей: майже 200 різних національностей: там були румуни, українці, євреї… вже 83 роковина цієї трагедії. А рани не загоїлися. В урочищі біля пам’ятного знаку, біля хрестів зібралося багато людей. були священики, політичні, громадські діячі, державні мужі з Румунії з України.
зараз у Європі починається гаряча політична пора – вибори до європейського парламенту. тому політики стараються на будь-чому робити піар. Але українські політики вже знають ціну піарам.
бо у нас уже третій рік іде війна з росією. На цьому особливо наголосив у виступі екс голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян. він двома мовами румунської і українською говорив до присутніх. Мунтян порівняв той і цей час. бо дехто досі говорить: та ні то не винні прості люди. То вине Сталін.
– А що хіба Сталін розстріляв всіх, -запитує Мунтян, – а не ці прості люди” стріляли. Кажуть, ніби від простих людей нічого не залежить. залежить принаймні те, що обирають вони обирають політиків а політики потім посилають на смерть людей, розпалюють вогнища війн.
А хіба не так говорять тепер і про путіна? що ніби путін у Бучі, в Ірпіні убивав, гвалтував.
хіба це він робив, а не прості росіяни це робили?…
тому звернувся Іван Мунтян до так званих ”ждунів” з обох боків кордону. Бо ”ждуни” є і в Європі і Україні. Вони тут у нас і в сусідів чекають. чого чекають?
думаєте, що росіяни принесуть мир і добро у наші і ваші оселі. Вони приносять тільки руїни і смерть. І першими вони знищують цих же ”ждунів”.
Росіяни одинаково убивають і героїв, і боягузів, і колаборантів. тому не варто їм вірити і не треба їх чекати А разом робити все для того, щоби вигнати їх з української землі і не пустити до Європи. Бо вони, як орда варварів знищує все на своєму шляху. Подивіться, скільки церков зруйнували, скільки священиків вже знищено…
це ж дикуни це варвари.
тому треба пам’ятати історію для того щоб не повторити її.
Читайте оригінал виступу Івана Мунтяна українською мовою:
-Уже багато років кожного 1 квітня долучаюся до скорботних заходів в урочищі Варниця на Глибоччині. Цього року минуло вже 83 роки від того часу, як радянські солдати впритул розстріляли тут колону з мирними людьми. І зараз, у роки нової війни з росією, ми це не просто згадуємо – а проживаємо знову. Тому що народ України то в одному, то в іншому регіоні потерпає від окупації і звірств загарбників.
Тож цього року я дозволив собі взяти слово на вшануванні пам’яті безневинно загиблих у 1941-му земляків і спитати у їхніх нащадків, моїх сучасників: що ще має трапитися, аби ми цілком і повністю відділилися від росії?
Наших дідів росіяни упритул розстріляли тоді – спровокувавши, навмисно запустивши чутки, що відкриють кордон і дозволять його перейти усім, хто цього хотів. Знищили не менше двох сотень мирних людей – в тому числі жінок, дітей, стариків. І якщо хтось скаже, що «ну то ж було при Сталіні» – я нагадаю: тут на Буковині не Сталін натискав на курок. Це були «прості люди», які «нічого не вирішують». Вони особисто тиснули на курок.
Тому якщо зараз, про сьогоднішню війну, хтось мені скаже, що «то все путін» – я заперечу! В Бучі, Ірпіні, де я був одразу після деокупації, вбивали і гвалтували такі самі «прості росіяни», а не особисто путін.
Це історія, яку ми маємо знати, щоб не повторити. Бо то тільки здається, що люди не відповідають за те, що роблять політики. Насправді – відповідають, бо вони щонайменше цих політиків обирають.
Я реаліст і знаю, скільки є «ждунів» навколо нас. Тих, які тільки й чекають путіна і росіян – і в нас, і в Європі, на жаль. Але чого вони ждуть? Росіяни ж знищать усіх. Вони вже усвідомили свою помилку – що не всіх виморили голодоморами, згноїли в таборах і просто вбили. Ті, кому вдалося вижити, піднялися і знову протистоять клятій русні, в тому числі на передовій. Тож на цей раз не пощадять нікого – ні героїв, ні боягузів, ні навіть колаборантів – згадайте лиш новини останніх місяців, скількох своїх учорашніх прибічників вони самі ж уже і знищили? А чи може вони по ваших лояльних церквах не стріляли? Стріляли, ще й як!
Хтось ще чекає приходу мсклів і кращих часів через це? Та вони вас знищать у першу чергу. Це дикукни і варвари.
Сьогодні хтось обурюється, що ми не йдемо хоч на якісь перемовини з росіянами. Майте розум! Якби ми на це пішли – це б означало, що ми маємо вдягнути їхню зброю і піти проти своїх же мирних жителів, проти Європи. І кривава війна, яка зараз точиться на кордонах Сходу і Півдня – була би вже на наших західних кодонах. І ще й би тривала під пропагандистські історії про те, що це українці з румунами воюють.
А українці – це народ, який сьогодні захищає не лиш Україну, а й Європу.
Як можна мислити, що мсклі – це наше спасіння? Це можуть говорити лиш ті, хто не відчули болю і страждань.
Скрізь є колаборанти, і в нас є. А подивіться, що зробили вони з тими, хто співпрацювали з їхньою владою? Депутатів-колаборанів – знищили, підірвали, вони їх убивають! А священників скільки убили! Ви чекаєте кращих часів, що прийдуть мсклі? Та вони вас знищать в першу чергу. Це дикуни, варвари.
Тож пам’ятаймо історію.
І робімо так, щоб її криваві сторінки не повторювалися. Молімося і пам’ятаймо!
Світла пам’ять усім загиблим від російської навали у всі часи.
Іван Мунтян, голова Чернівецької обласної ради 7 скликання. голова обласної організації ВО”Батьківщина
peredplata
