Храм св.Миколая, який хотіли знищити

рашисти під час обстрілу Києва 20 грудня. Про костел та його Геростратів.

Варварство та блюзнірство не матимуть меж, поки висококультурна цивілізована спільнота цнотливо відвертатиме погляд. Про вбитих вчора містян і пошкодження костелу св.Миколая в Києві внаслідок рашистського обстрілу написали, серед інших міжнародних ЗМІ й Vatican News. Це там, де Папа Римський, “друг українців”.

Звичайно, у світі позітхали скрушно й пішли далі готуватися до Різдва. Свято ж скоро! Тут же забувши, що черговий напад стався невдовхі після того, як ставленик глобалістів Франциск, вкотре назвав росіян нашими “братами”, двоюрідними. І всього через добу після 19го грудня, раніше цієї дати вшановували улюбленого дитячого святого, Миколая. Гірка й жорстока іронія, вирок планетарній байдужості.

Наразі з Ватікана на тему “Кинджалів” у серце католицької святині більше не чутно. Не варто сподіватися бодай закликів Франциска до його “брата” патріарха Кіріла засудити бузувірство. Як просто християнинові належить, вже не кажучи про духовного лідера, коли росіяни знову забрали життя цивільних.

І потрощили фронтон костелу. Вибиті вікна й коштовні, віртуозної роботи вітражі. Прекрасна, витончена будівля – за що їй стільки лихоліття судилося пережити? кремлівських геростратів, попередників сучасних, також. Але й тоді, як і сьогодні, міжнародна спільнота тільки співчутливо зітхала, не більше.

Це коли в 1936му більшовицька влада закрила храм і перетворила його на склад. Пароха о. Юзефа-Яна Жмігродського засудили на 7 років таборів, загинув на Соловецьких островах.

Частину простору всередині зайняли системами глушіння “ворожих” західних радіостанцій, антени причепили зовні на струнких мереживної архітектури вежах-“свічках”. Допіру в 1978му постановою ради міністрів УРСР споруду передали Київському будинку органної та камерної музики. Навіть замовили для цього в Чехословаччині орган Рігера-Клосса. Довго лагодили храм після того, як в ньому похазяйнували “братья”. Лише в 1981му завершився ремонт, і того ж року відкрили концертну залу.

Далі ще процитую польський ресурс “Віківанд” (https://www.wikiwand.com/): “На початку 21 століття храм поступово руйнувався через дію ґрунтових вод, вібрації, спричинені проходженням під ним лінії метро та відсутність необхідного ремонту. Зробити його за кошти католицької громади було неможливо, оскільки костел їй не належав, а був лише в оренді у міста Києва, яке, своєю чергою, відмовилося надати кошти на ремонт.

У вересні 2020 року український уряд заявив про намір до 2023 року збудувати будівлю для Будинку органної музики, а потім передати костел римо-католицькій парафії Миколая; громада вже розпочала збір коштів на ремонт. Але у ніч на 3 вересня 2021 року храм постраждав від великої пожежі, у гасінні якої брали участь 16 підрозділів пожежної охорони. Серед іншого були знищені історичний орган і люстри, а також частина літургійного обладнання”.

Перед тим у храмі знімала кліп популярна співачка, відтак влаштовували показ мод. “А чого ж, це “концертна зала”! Не набридайте балачками про блюзнірство”.

Про те, що дім Божий треба повернути вірянам, писано-переписано, в т.ч. петицій до уряду з десятками тисяч підписів не лише католиків. Віддати назад обіцяли і за Кучми, і за Ющенка, і за Порошенка, і за Зеленського. Але… Бо в нас завжди це кляте “але”.

Ще трохи про давнішу історію костелу з того ж джерела: “Споруджували на кошти польської громади Києва. Дозвіл на будівництво отримав і зробив вагомий грошовий внесок у будівництво Владислав Міхал Пій, граф Браніцький. Конкурс на зведення храму виграв 24-річний Станіслав Воловський, студент Інституту цивільних інженерів, але влада вирішила, що через брак досвіду будівництвом повинен керувати польський архітектор, Владислав Городецький, визнаний у Києві.

Розпочали в серпні 1899 року, і після завершення освятив 19 грудня (знову 19те! – Л.П.) 1909 року єпископ-помічник Луцький, Житомирський і Кам’янецький Антоній Карась. У створенні храму співпрацювали Леонард Янковський (настоятель) та Юзефат Анджейовський. Дизайн інтер’єру розробив італійський дизайнер Еліо Сала, який раніше співпрацював з Владиславом Городецьким”.

20 грудня 2024го на святиню знову зазіхнув диявол.

Людмила Пустельник, Global Village Home

peredplata

Залишити відповідь