– Зачекай кохана… Мені у військомат треба зайти, стати на облік, відмітити відпускний, зачекай під брамою…
– А мені з тобою можна?
– Ні не можна, військомат – то військова частина, тобі не можна, зачекай тут.
– Добре, що з тобою там можна було, у твоїх Єб#нях, коли до тебе їхала, там ніхто не казав, що ти не військова…
– Черговий – солдат Чорний, відпустка, треба відмітити відпускний… Друже, зажми тангнетку на рації і зачекай кілька секунд, тоді доповідь пройде, так рація не працює))
– А чому у вас відпускний такий?
– Я не знаю, такий дали, з таким приїхав…
– А має бути не такий.
– Я не знаю, друже, такий дали…
– Має бути іншої форми, а чого печатка не тут?
– Відмічай, у мене часу мало, відпустка не гумова…
– Кохана, я вже є, я ж казав, це швидко…
– Ага швидко… поки ти там відмічався, я там під брамою тільки і слухала, як «відмазатися», «відкосити», «яку справку зробити», «яку болячку написати» скільки це коштує… ніхто не казав, як до тебе попасти, як тобі допомогти… ти ж «обмежено придатний», може доста вже? Або давай я з тобою…
– Нєєєєє… одного «ідота» досить у сім’ї, викинь, то з голови!
24 лютого…
3-тя річниця…
Хоть я ще той «ухилянт», у військо попав аж 25 березня… бо поки з Польщі приїхав, поки у військоматі пояснив, пох#уй, що я не служив, що мені дуже туди треба… З самого ранку було якесь особливе відчуття… Згадувалися хлопці, які уже у засвітах, найкращі хлопці! І якщо у інших спливають образи, то я пам’ятаю їхні голоси… чомусь так мозок працює…
Подумав, що то я відпустці все про «себе», треба «пройтися коридорами влади», може щось для побратимів виб’ю… навіть за порадою дружини піксель одягнув, хоть дуже не хотілося…
Поки чекав на аудієнцію, зайшов у банк, бо другий рік не можу змінити пошкоджену банківську картку… її під броніком разом з телефоном розбило ще на Запоріжжі… телефон – купив, а картка якось так…
Що думаєте хтось у банку у черзі пропустив?
Та де там)))
То тільки пишуть на табличках, що «ветерани війни…»
Просив не для себе…
У нас перед новим роком прилетів Іскандер… Загинуло двоє хлопців з медпункту, один з них Діма Фербей, наш земляк, з перших днів разом були… Хоть яке з перших, я ж «ухилянт», я аж 25 березня… побило техніку також… пішов просити Фольцваген Т4… бо такий вже є, і можна було запчастини брати, то на евакуацію треба…
Вислухали, сказали, що треба звернутися до сесії, зібрати документи, «прошеніє від частини», так як би це тільки мені треба і побратимам, зачекати…
А курва! Те авто ще вчора потрібне було!!!
Вийшов. Закурив. Скурив дві цигарки підряд… напевно то тільки мені потрібно… Але то бюджетні кошти, напевне у їхньому світі так треба…
У Кіцманську міськраду навіть не йшов… У них своя війна!)
Їм не до нас…
Люди живуть у іншій парадигмі…
Напишу дослівно, що один побратим, після нового року у голосовому повідомлені скинув:
… це все літає FPV, бомбери, срака-гузиця, але нічого, прорвемося…
Добре, Марку, друже, я радий тебе чути, обіймаю…
То єрунда, що мені тут оборону тримати…
У порівнянні з «кіцманською війною» – це взагалі гранки!
Там «серйозна війна»!
Бляха-муха!
Ти подивися як там воюють!
І подивися – гарні, умиті… Ох мені би їх на позиції їх тут поскладати, навіть не на передові, я на тилові би їх дав, там де у мене мінометники стоять, гранатометники, там у кінець села… там хат нема, нормально на свіжому повітрі… би пробували потрошки… і на пару днів… не треба на великий термін… на пару днів…
Потяг… Кілька блокпостів… Знову у пікселі…
Хлопці що тут?
Навара не їде… вже всі датчики поміняли, а вона знову «Чек» вибиває, нічого Пазіком поїдемо… треба «другу лінію» копати, бо підари близько… треба плівку, скоби, цвяхи, сокири, молотки, пили, бензопилу…
Де, де?
Ти не знаєш де?
Їдемо у магазин і купимо. Доречі, на «общак» треба скинутися, і ще цигарок купити, бо вечором «баба яга» закине хлопцям на позиції, тим, що з жовтня минулого року на позиціях…
Так війна скоро скінчиться, Трамп казав…
Посміялися… не можна дивитися «Єдині новини»…))
Напевне якось ми не правильно живемо…
Немає якогось «соціального договору» – для одних війна – це життя, постійне життя, спосіб існування, а другі живуть у своєму «мікросвіті», і їх це не стосується!
У нас недавно один боєць не повернувся після лікування – СЗЧ.
Хлопець який «Золотої Зірки» Героя України заслужив! Сотні бойових виходів, поранень, я і порахувати не можу! Але не має ні одної нагороди…
Він тихо не повернувся… викинув сімку, не виходить на зв’язок…
А знаєте чому?
Бо – ЗА#БАВСЯ!
Бо – дивіться вище, що я написав…
Як казав один мій ровесник – ДумайТе!
peredplata
