НАБУ плете постоли Мунтянові

НАБУ підозрює голову Чернівецької обласної ради та обкому ВО «Батьківщина» Івана Мунтяна у вимаганні та отриманні хабара (неправомірної вигоди у сумі 180 000 доларів США). Ці гроші давалися за ухвалення рішення сесії облради про передачу санаторію «Брусниця» в оренду на 49 років. Комунальну власність передали приватному підприємству, створеному напередодні родичами відомого на Буковині бізнесмена Юрія Радуловича  Кушніра.

Як не дивно, є навіть ухвала Вищого антикорупційного суду. Її оприлюднили 28 жовтня 2019 року. І там йдеться про таку велику суму. Більше того, йшла мова про 200 000 доларів. Отримав тільки 180 000 станом на 15 жовтня ц. р.  А через день у Йвана вдома і на роботі вже велися обшуки. Спочатку подумалося, що це чергове шоу з масками.

Нічого подібного.

Таки щось там є.

Навіть Юлія Володимирівна досі мовчить. І не видає на-гора грізні заяви проти влади та правоохоронців. Не поспішає вона захищати свого члена, голову обкому партії.

Невже Тимошенко щось більше за нас знає?

Чи, може, без зайвого гамору «рішає» питання?..

На сьогодні ми не можемо однозначно про це вести мову. Бо інформацію доводиться добувати, як вугілля з Донбаських шахт.

У НАБУ спочатку зробили вигляд, що взагалі нічого у Чернівцях не відбувалося. Мовляв, нічого не знаємо, нічого не відаєм, а інформацію дамо через годину. Та «година» затягнулася майже на два тижні.

За цей час Іван Миколайович Мунтян встиг відсвяткувати своє 50-річчя у ресторані Юрія Радуловича Кушніра. Скликав багато і багатих. Не менше 200 осіб прийшли на іменини. Аби засвідчити свою до нього прихильність. Або свою від нього залежність.

А Іван Миколайович зумів продемонструвати Києву свою впливовість, свою силу і міць. Мовляв, будете мене там у НАБУ кивати, я на вас цю буковинську силу й натравлю.

Люди до Івана як прийшли, так і пішли – тихо і скромно. Навіть не пропустили по чарочці. Бо ювіляр не наливав. Святкував на тверезу голову.

Кажуть, що на день його 50-річчя слідчі викликали Івана до Києва на допит. Зробили це, напевне, зумисне. Але Мунтян на їхній виклик відповів своїм викликом, який складався з 200 впливових, багатих і сильних осіб Буковини.

Київ не злякався.

Антикорупційний суд 25 жовтня виніс ухвалу про вилучення і арешт майна з кабінету Івана Мунтяна. Там є перелік зі 156 документів. Основні з них – це рішення про передачу в оренду санаторію «Брусниця». Чимало документів, підписаних не тільки Мунтяном, а й головою комісії з питань приватизації обласної ради.

Операція «Брусниця» у Чернівецькій обласній раді пройшла блискавично. Влітку було створено ТзОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», де засновниками були люди, близькі до Юрія Кушніра. Це – Василь Остафійчук, Марія Юріївна Кушнір та Людмила Миколаївна Кушнір. А ще там бенефіціаром виступає «Буковинський козацький хутір». Отакої!

Комісія, яку очолює Любов Годнюк, кілька разів готувала документи щодо передачі в оренду санаторію. Тричі виносили на сесії. І 12 жовтня 2019 року депутати  проголосували так, як Мунтянові треба було.

Голос Ольги Кобевко не голосувати за це був волаючим у пустелі. Ні депутати, ні голова, ні партії не слухали. Вони голосували «за».

Сподіваючись на колективну безвідповідальність за рішення, яке межує  з криміналом, однаково голосували як регіонали з «Опоблоку – За життя», так і свободівці на чолі з заступником голови облради Віталієм Мельничуком.

33 голосами «за» вони віддали санаторій в оренду приватним особам на 49 років. Наскільки ця оборудка була законною, зараз розбираються слідчі НАБУ. Але моральне лице депутати Чернівецької обласної партії «Свобода», «Солідарність», АПУ, ВО «Батьківщина», «Народний контроль», РПУ Олега Ляшка втратили остаточно і безповоротно. Якщо таки правда про 200 000 тисяч доларів хабара, то Мунтян хоч гроші взяв. А Маковецька від Ляшка, Мельничук від Тягнибока за що продали совість своїх партій та свою особисту?

За посади?..

За владу?..

За такі речі у них дуже швидко відберуть і посади, і владу.

Та Бог з ними і Йван Мунтян.????

Нам важливо дізнатися, що ж насправді сталося з санаторієм «Брусниця», з Іваном Мунтяном, з Юрієм Кушніром та всім цим безладом. Тим паче, що дуже багато таємного і майже містичного.

Допоки слідчі НАБУ шукають і не знаходять прямої вини Івана Мунтяна, Україна чутками повниться.

Перша чутка: Іван Мунтян  перейшов кордон. І втік до Румунії.

Друга чутка: Івана Мунтяна зняли з літака у Львові. Він намірився вилетіти до Америки. Забрали паспорти, телефон, гроші… Паспорти були – український, румунський та американський.

Телефоную Іванові Миколайовичу. Він не відповідає. Закрадається сумнів. Тому йду до обласної ради. Як ні в чому не бувало застаю голову на робочому місці. Усміхнений, спокійний. Не відповідав на виклик телефону, бо давав інтерв’ю ТБ.

  • Де ви були, Іване Миколайовичу? – питаю.
  • Вчора у Києві, – відповідає. – Ходив до верховної ради. Також їздив до Борисполя (все ж таки чутки не зовсім неправдиві – П. К.). Проводжав братів до Америки. Вони до мене на 50-ліття прилітали. Після аеропорту знову поїхав до верховної ради. До речі, я навіть відпустку на цей день взяв.

Про чутку щодо кордону і перехід у Румунію я навіть не говорив Мунтяну. Цих трилерів на кордоні з погонями, собаками й «прикордонником Карацупою» не могло бути.

Спростувавши чутки, питаю про НАБУ і антикорупційний суд.

  • Не маю зеленого поняття, що то твориться, – каже Іван Мунтян. – Мене не запитували. Нікуди не викликали. Підозру не вручали. Ніяких звинувачень не висували.
  • А обшуки…
  • То були 16 жовтня, – обурюється. – Напевне, без дозволу суду. Бо суд відбувся 25 жовтня.
  • А сума неправомірної вигоди 180 000 доларів, записана в ухвалі суду, звідки взялася? І де поділися ще 20 000. Чи їх не було?
  • Я не можу розібратися з цим усім, – відповідає Іван Мунтян. – Хто написав цих 180 000 доларів? І чому мені мав давати Юра Кушнір. Та ми з ним знайомі більше 30 років. Наші дружини однокласниці. Ми односельчани з Кам’янки. Ледь не брати. Навіть раніше мали спільний бізнес. Хіба за таких стосунків ще хтось комусь повинен платити?! Ні!
  • Значить, на вас наклеп звели, – хочу таки добратися до істини. – Хто, на вашу думку, це зробив?
  • Поки що точно не можу сказати, – відповідає голова обласної ради. – Тут все зав`язано довкола санаторію «Брусниця». Там не один пройдисвіт стежки протоптує. І не один рік. Ця справа ще за Папієва почалася. У 2013 році. Тоді з’явився інвестор з Ізраїля. Але щось пішло не так. І він відмовився інвестувати кошти у санаторій. З кожним роком там все розвалюється. Область не може утримувати персонал та підприємство. Потрібні великі кошти. Ми їх не мали. Поряд з водолікарнею наш Герой України Ярослав Швед збудував багатоповерховий готель. Навіть їдальню туди перевів. А найголовніше – лікувальну воду не зміг провести. Треба було всю територію забирати йому. Платити оренду, піднімати з руїни. Потрібні були вкладені кошти. Бо лікувальні ванни знаходилися у гаражах у жахливих умовах.

Це був 2015 рік. Тоді навіть фірма «Рома» разом з Шведом домовилися інвестувати пополам. Депутат Шевчук, який роками там розливає воду, також мав долучитися. Будівельник Мороз хотів з ними разом. Придумали назву «Брусницька Мацеста» . Але грошей не спішили вкладати.

Тим часом санаторій занепадав. Спробував і бізнесмен з сусідньої області там інвестиційного щастя. І також не подужав кошти. Хоча побудував кілька будинків.

На думку Мунтяна, тільки Шведові було вигідно, аби не вносилися інвестиції і не було конкурентів.

З’ясувалося, що у його власності на території санаторію ще є якийсь трансформатор та якась підсобка.

За подібних обставин через рік-два він би безплатно міг отримати всю територію у власність.

Хоча мудрі люди, (серед них і голова повітової ради Сучави Георгій Флутор) казали, що за 1 долар треба віддати все інвестору. Футор говорив, що за 1 лей.

Мунтян пішов іншим шляхом. Він все ж таки вмовив Кушніра взятися за цю справу. Перед цим була комісія, яка оцінила орендну плату у сумі 81 000 гривень щомісяця плюс ПДВ.  Також щороку треба було вкладати по 4 млн. грн. на реконструкцію всього комплексу. Окрім Кушніра ніхто не погодився на такі вкладення.

Тому й обласна рада проголосувала 33 голосами, аби віддати ТзОВ родини Кушніра санаторій «Брусниця». Серед 37 депутатів не голосували тільки Олександр Фищук (близький до Шведа), Іван Семенюк (з невідомих причин) та Іван Шевчук з «Солідарності». І тільки одна депутатка Ольга Кобевко «утрималася», що у цих умовах виявилося єдино правильним рішенням.

Мунтян вважає, що він все робить правильно.

Та, незважаючи на це, готується до великих правових боїв.

(далі буде)

Петро Кобевко

 

 

 

 

 

Новини Партнерів