Неймовірно вразило це фото з сьогоднішнього недосудилища.
Прокурори не прийшли. Судді відмовились розглядати апеляцію. Звичайних людей що прийшли підтримати наших військових та волонтерів били та виштовхували із залу суду.
І лишилася вона. Одна. Сам на сам з десятками правоохоронців, які знову кинули її до СІЗО.
Мені як громадянину, як українцю, як мешканцю своєї країни неймовірно боляче від того що роблять зараз з нашими Героями. З Дмитром Марченком, з волонтерами, з Юлією Кузьменко, з Марусею Звіробій, зрештою, з великою кількістю людей.
Це фото. Ці емоції жінку, життя якої знищують в прямому ефірі пропагандистських телеканалів, під камерами ЗМІ, під особистою присутністю найвищих посадовців, що призначили винних без суду і слідства.
Це знищують всю країну. Адже Юлія, як і багато тих кого сьогодні намагають зарепресувати судами та прокуратурами,ДБР та іншими органами, уособлюють країну. Яка 5 років відчайдушно боролася за своє майбутнє: без Путіна, без протухлого «русского міра», від московського чобота на нашій землі. І зараз нас всіх знову повертають в якийсь чужорідний світ беззаконня, «міру» з агресором та феодалізму…
Сьогодні відбулося те, проти чого ми боролися в 2013-2014. Відбулося, бо поки воювали з Росією, не встигли знищити кодло всередині країни.
У адвоката на руках були незламні докази, які сьогодні на прес-конференції побачила вся країна.
Після цього, замість того, щоб провести засідання та відпустити Юлю додому, суддя та прокурори сховалися десь в будівлі апеляційного суду та перестали відповідати на дзвінки.
Ще пізніше на 30 добровольців та волонтерів загнали сотню нацгвардійців, які як в старі Майданівські часи просто побили людей та витягнули з клітки Юлю.
Постраждали багато людей, в тому числі дівчат та ветеранів з пораненнями.
Ну нічого, нам не звикати.
peredplata
