РОСІЯ ЗАНУРЮЄТЬСЯ В ІМПЕРСЬКЕ БОЛОТО

Цивілізований світ швидко розвивається і рухається вперед. А Росія сповзає у минуле, в смердюче імперське болото. Міжнародні економічні санкції відрізали її від сучасних технологій, а її власна промисловість вже безнадійно застаріла. Нинішні правителі не можуть запропонувати привабливих ідей для розвитку країни, натомість все більше говорять про “відродження великої імперії”. А у ХХІ столітті цей шлях веде лише в болото архаїки, звідки немає вороття.

 

Путін – імператор?

Нещодавно Путін оголосив про помітні зміни в державному устрої Росії. Вони пов’язані з тим, що Владімір Владіміровіч добуває на президентській посаді другий термін, а на третій йому не дозволяє йти російська конституція. Тому цей персонаж і шукає можливостей зберегти за собою верховну владу, лише під іншою назвою, ніж посада президента. Йдеться про створення “Державної Ради” на чолі з Путіним, яка й керуватиме країною. А Кабінет Міністрів лишається технічним органом для виконання конкретних завдань в різних галузях.

Якою буде Державна Рада, наразі невідомо, оглядачі висловлюють різні припущення. А путінські холуї підказують власному кумиру інший вихід із ситуації: відновлення в Росії монархії й проголошення себе самого імператором. Адже досвід російської історії свідчить, що схожі випадки в ній уже були. Наприклад, великий князь московський Іван IV, якого росіяни назвали “Грозним”, а українці “Лютим”, проголосив себе царем і власноруч нап’яв царську корону на голову. У Західній Європі тоді імператорів коронував папа Римський, в Московії же це повинен був зробити православний патріарх. Але Іванові закортіло коронуватися самому. Виникає питання: чому б і Путіну не зробити так само?

 

Інша річ, що у світі така коронація була би сприйнята вкрай критично. Та й в самій Росії навряд чи більшість населення була би від неї в захопленні. Останні соціологічні опитування свідчать, що рейтинг Путіна невпинно знижується – відповідно до того, як погіршується якість життя рядових росіян. І це неминуче: зазвичай громадяни оцінюють своїх правителів у відповідності з тим, чи їхнє власне життя покращується, чи погіршується. Коли Путін лише став президентом у 2000 році, ціни на нафту і газ на світовому ринку були високими, і Росія отримувала значні прибутки від їхнього продажу. Це дозволило помітно піднести життєвий рівень громадян. Нині ситуація інша, тому і настрої суспільства помітно змінилися.

Є ще один спосіб зберегти Путіну верховну владу до самої смерті, і цей варіант нині він намагається реалізувати. Вже два десятки років на папері існує фантомна “єдина держава Росії і Білорусі”, тепер Москва прагне реалізувати його на практиці. В її розумінні він передбачає внесення Білорусі до складу Росії, відповідну зміну конституції держави і обрання спільного президента. Отримавши таку посаду, “лідер російської нації” ще довго сидів би у цьому кріслі. Проте білоруси не хочуть іти під владу Москви і готові боронити суверенітет зі зброєю в руках. Нахрапом їх захопити не вдалося, тож Кремль розпочинає інтенсивну пропагандистську обробку білоруського суспільства, щоб примусити його прийняти свої умови. 

 

Імперські амбіції зашкалюють

Днями депутат Держдуми Російської Федерації Євген Федоров публічно заявив: “Наша мета – захоплення всіх республік колишнього Радянського Союзу…” Для чого? А для того, щоб повернутися до кордонів СССР 1945 року. Світ живе у 2020 році, а росіяни прагнуть повернутися на 75 років назад, у досить далеке минуле. Вражає те, що прибічники таких поглядів не бажають згадувати причини розпаду СССР і враховувати неминучість повторення всього того, чим супроводжувався цей розпад.

 

Якщо у випадку з Білоруссю московські імперіалісти ще говорять про “добровільне об’єднання”, то тут вже мова відкрито іде про “захоплення”. Їм ще мало крові, пролитої на Донбасі, а у 2008 році – в Грузії? Невже хтось у Москві думає, що захоплення членів НАТО, Латвії, Литви й Естонії пройде без прямого конфлікту з Північноатлантичним союзом? А в порівнянні з силами НАТО російська армія виглядає якимось динозавром з величезним тілом і мікроскопічним мозком. Російська бойова техніка останнім часом стикалася у Сирії з сучасною зброєю Заходу і завжди програвала. Єдине, що добре вміють робити російські генерали – це надувати щоки і говорити про свою “міць і непереможність”. Найгірше, якщо самі повірять у те, про що стільки базікають.

 

А виглядає на те, що у Кремлі починають вірити у власний блеф. Нині там розглядають питання про висунення територіальних претензій до … Сполучених Штатів Америки! На рівні вищого законодавчого органу РФ почали шукати можливостей для розторгнення угоди між СССР іСША від 1990 року, якою розмежовувався морський простір Берінгової протоки. Росіяни вважають її несправедливою, яка позбавила їх на користь США цілих 78-ми тисяч квадратних кілометрів включно з континентальним шельфом. А за їхніми підрахунками, там можна щорічно виловлювати понад 500 тисяч тон риби і крабів, а на шельфі розташовані нафтогазові родовища, здатні принести дохід у сотні мільярдів доларів.

 

Ця угода не була ратифікована ні в СССР, ні в сучасній РФ, відтак її називає Москва такою, що діє “тимчасово”. Тут слід підкреслити, що Путін, розповідаючи про заплановані зміни у державному устрої Росії, висловив ще одну думку, яка викликала справжній шок у світі. Він заявив, що Росія не збирається виконувати міжнародні договори, підписані нею ж, “якщо вони суперечать національним інтересам РФ”. А угода від 1990 р. зі США якраз підпадає під таке визначення. Можна зрозуміти Путіна, чому він так квапиться: доки Трамп ще не  отримав імпічменту. А не дарма Дональда Трампа російські гроші так підтримували на президентських виборах у США – Кремль мав щодо нього далекосяжні плани. Подивимося, що вийде у московських нео-імперців з висуненням територіальних претензій до Сполучених Штатів. Гра з вогнем завжди дуже небезпечна. Чим раніше і болючіше Путін отримає по своїх загребущих лабетах, тим краще для всього світу. Адже смердюче імперське болото може засмоктати не лише Росію…

 

Ігор Буркут, політолог 

 

Новини Партнерів