Сьомий день на карантині. Починаю звикати до лінивства. Ще й погода сприяє. Другий день холодно, і сніг лежить серед весни. Це все на користь коронавірусу.
Влада нарешті проснулася. І в Києві, і в Чернівцях. Почали трубити у всі труби. Говорять про введення надзвичайного стану. Хто не знає, то у нас поки що надзвичайна ситуація. Коли введуть НС (ніби «Слуга народу» навпаки), то буде більш жорстко, ніж тепер. Заборонять мітинги, демонстрації, страйки. Можуть увести комендантську годину. Розгуляється тоді Аваков…
А поки що тільки вірус розгулявся. У місті заборонено з’являтися на вулицях без масок. А їх у аптеках немає. Все продали за кордон. Сволочі!
Пам’ятаєте, як у переддень карантину казали, що масок на вулиці не треба надягати, бо вони не допоможуть. Тепер навпаки змушують їх носити. Невже прозріли?! Ні.Тепер стало зрозуміло, чому так тарахкали, що масок не треба. Бо їх не було. Вони їх продали у Китай, Еспанію, Словенію, Німеччину. А своїх громадян залишили незахищеними. Вся Україна знає про маскову аферу, знає прізвища аферистів-мародерів. І жодного з них досі не запроторили до тюрми. Про розстріл не буду говорити. У нас така кара заборонена. Та й ми гуманні. Але таки занадто.
А продаж масок за кордон під час пандемії, це все одно, що у період голодомору 1932-33 років вивезення за межі України до Німеччини зерна.
Мер Каспрук звернувся до тих, хто приїхав з-за кордону, аби вони пройшли перевірку на предмет зараження коронавірусом і обов’язково на 2 тижні самоізолювалися. Це добре. Хоча запізнились як мінімум на 2 місяці. Бо від січня додому з Італії, Іспанії, Китаю, Німеччини, Франції, Англії, Польщі та інших країн повернулися тисячі заробітчан і туристів. Хто зна, що вони принесли додому і що розносять тепер по наших містах і селах.
Владу маємо таки придуркувату. Вона робила шоу на весь світ у Нових Санжарах, куди приїхало декілька десятків людей з Китаю. А тим часом з заходу, з Європи їхали десятки тисяч потенційних носіїв коронавірусу. І нікому до них не було діла. Бо там не було піару.
А у Нових Санжарах і Аваков пропіарився, і тітушки відзначилися, і міністерка МОЗ у костюмі космонавта у теніс пограла, і президент з воронами порозмовляв.
А чому він досі до Чернівців не приїхав? Тут перший випадок коронавірусу стався. Тепер уже перший одужав. На жаль, і одна з перших смертей була. Зеленський колись нашу область у серіалі «Слуга народу» назвав «черновіцкая пустошь». Може, соромно стало за необачно сказане слово. То й не їде сюди. Даремно. Приїхав би, вибачився за образу всього краю. Подивився б на інфекційне відділення ОКЛ і на медиків, які у тих жахливих умовах працюють щодня. І, незважаючи ні на що і ні на кого, лікують людей.
Невже президент боїться їхати сюди? Не треба боятися. Нас майже 1 мільйон тут живе щодня. І не боїмося. А він всього на кілька годин заїхав би.
Якщо Зеленський дослухається до цих пропозицій, то нехай поспішає. Бо не сьогодні-завтра він введе надзвичайний стан. І тоді вже ніхто нікуди не поїде…
А все до того йде.
На вчора, 22 березня, в Україні вдвічі зросла кількість людей, що захворіли на коронавірус. Їх є вже 73. За одну добу – 26. Найбільше тепер у Києві – 29. У Чернівецькій області поки що 25. У Київській та Івано-Франківській – по 5, Житомирська, Львівська, Дніпропетровська – по 2 випадки. І по 1 має Донецька, Тернопільська, Черкаська. Є тільки 1 випадок одужання і 4 смерті.
Але ця статистика в Україні зовсім не відповідає дійсності. У нас дослідження на к-вірус майже не проводяться. Це дозволяє не фіксувати хворих та носіїв інфекції. З одного боку воно позитивно впливає на те, що не буде сіятися паніка в суспільстві. Але з іншого – масштабне замовчування може призвести до непередбачуваних наслідків. І ми не зможемо визначити ні пік хвороби, ані час, коли вона піде на спад.
Люди обурюються цинізмом влади. З одного боку вона вимагає носити маски, а з іншого не може забезпечити їх наявність в аптеках.
Далі влада виділила на утримання своєї партії «Слуга народу» 170 мільйонів гривень. А на боротьбу з к-вірусом – 100 мільйонів.
Партії і політики у цей час показали свою ницість і безпорадність. Як вони могли під час виборів роздавати мільйони своїх газет, плакатів, агіток, прапорців. А під час епідемії і не думають роздавати людям маски, дезинфікуючі розчини, рукавички.
Але що на них ображатися. Ми їх таких творили увесь цей час.
Тож маємо те, що маємо.
(Далі буде)
Петро Кобевко
peredplata
