Вчена-вірусолог Надія Жолобак: “Вірус “не зацікавлений” в смерті людини, його “завдання” – не вбити, а максимально довго існувати в довкіллі”

Старший науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.КЗаболотного НАН України кандидат біологічних наук Надія Жолобак в інтерв’ю журналістам інформаційного агентства УНІАН” розповіла про течому темпи поширення коронавірусу не повинні дивуватидля кого COVІD-19 особливо небезпечний і коли пандемія відступить.

Фахівець відзначає, що в темпах поширення смертоносного коронавірусу немає нічого дивного. Міграція населення у світі дуже велика і така мобільність має зворотний бік.

“З моменту виникнення вірусології як науки – а це вже більше ста років – вченими детально вивчені механізми розмноження вірусів, закономірності їх взаємодії з чутливою клітиною, особливості імунної відповіді організму саме на інфекційний процес, викликаний вірусом, а не мікробом. Відповідь організму на коронавірусну інфекцію відповідає всім відомим закономірностям», – каже Н. Жолобак.

Вона також додає, що разом з масштабами поширення вірус змінюється: «Будь-який вірус при багаторазовому послідовному інфікуванні (цей процес називається пасивування вірусів), що відбувається під час епідемічного спалаху, поступово втрачає свою активність, відбувається його аттенуація (адаптація вірусу до об’єкту, який він атакує, у напрямку зменшення агресивності). Тобто, з кожним пасажем вірусу, з послідовним інфікуванням кожної наступної людини, вірус зменшує свою інфекційну активність».

Вчена прогнозує, що інфекційність COVІD-19 знизиться і епідемія зійде нанівець так само, як це відбулося зі збудниками SARS і MERS (спалахи захворювань цих коронавірусів були, відповідно, у 2002 і 2015 роках).

Механізм дії коронавірусу вона порівняла з добре відомим усім вірусом герпесу: “Класичним, який ілюструє стратегію поведінки вірусів в людській популяції, є приклад захворювання, що викликається вірусом герпесу. Інфікуючи людину в ранньому, постнатальному періоді, вірус “живе” в наших нервових клітинах все життя, псує іноді його якість, але у переважної більшості людей не проявляє себе. Звичайно, бувають випадки герпетичного менінгоенцефаліту, системних герпетичних захворювань, але в загальному вірус “не зацікавлений” у смерті людини, його “завдання” – не вбити, а максимально довго існувати в навколишньому середовищі”.

Н. Жолобак наголошує, що є певні закономірності взаємодії вірусу і організму людини. Однак, немає вірусу, який на всіх діє однаково (той же герпес: хтось безсимптомно живе з ним, а хтось регулярно змушений лікуватися від загострень, а хтось хворіє дуже важко, іноді зі смертельним результатом). Захворювання в кожному індивідуальному випадку буде протікати по-різному в залежності від віку, стану імунної системи. На характер перебігу захворювання також будуть впливати препарати, які приймає людина, інші хвороби.

Наскільки виправданими є очікування щодо того, що при підвищенні температури повітря коронавірус зникне? Відповідаючи на це питання, вчена-вірусолог говорить: “Пік захворювань – осінь і весна. (…) Влітку коронавірусна інфекція однозначно піде на спад, в тому числі і тому, що коронавірус нестійкий до ультрафіолетового опромінювання. А оскільки метеорологи обіцяють спекотне літо, ймовірність збереження коронавирусу в навколишньому середовищі дуже невелика“. Разом із цим, Н. Жолобак акцентує, що завжди потрібно пам’ятати, що ми живемо в світі вірусів, на “планеті вірусів”, де циркуляція – поява і зникнення вірусів – це безперервний процес. Тому постійно будуть з’являтися, йти і знову з’являтися різноманітні нові-старі форми вірусів. Людство завжди жило, живе і буде жити в такому оточенні. Головне – не панікувати.

Новини Партнерів