Дві презентації роману в один день – і на обох зали переповнені.
Далеко не кожен, навіть іменитий, письменник збирає стільки охочих читачів на «прем’єру» своєї книжки. А Петро Кобевко, хоч і початківець у белетристиці, зібрав!
Вдень – попри понеділок, робочий час, Радіодиктант, День писемності з традиційними масовими покладаннями квітів – у залі бібліотеки ім. Михайла Івасюка доставляли і доставляли стільці для давніх приятелів по боротьбі за Україну, щирих прихильників і вірних читачів Газета “Час”. Навіть в.о. голови обласної ради був – як історик-політолог і просто освічена людина.
Увечері в медіацентрі Belle vue були всі: давній колектив редакції, колеги-журналісти, активісти, науковці, чиновники і представники місцевого самоврядування різних рівнів, аж три екс-нардепи і навіть один песик
Книжку я прочитала. Літопис родини на історичному тлі – що може бути цікавіше, аніж упізнавати знайомі буковинські і галичанські топоніми, вирізняти цілком звичні діалектизми, усвідомлювати, що описані в підручниках епохальні події відбувалися зовсім поруч і не з небожителями, а з батьками Петра, і мої дід з бабою проживали щось дуже подібне…
«Дараби слабких не везуть»
Це цитата з роману Петра Кобевка «На габах Черемошу».
Перефразовуючи, додам, що слабкі в наш час книжок не пишуть, і тим паче – не видають.
Книжку я прочитала. Літопис родини на історичному тлі – що може бути цікавіше, аніж упізнавати знайомі буковинські і галичанські топоніми, вирізняти цілком звичні діалектизми, усвідомлювати, що описані в підручниках епохальні події відбувалися зовсім поруч і не з небожителями, а з батьками Петра, і мої дід з бабою проживали щось дуже подібне…«Дараби слабких не везуть»Це цитата з роману Петра Кобевка «На габах Черемошу».Перефразовуючи, додам, що слабкі в наш час книжок не пишуть, і тим паче – не видають.Перший млинець не глевкий!(Фото Галини Олійник, Максима Козменка і моє)
