Великдень. Ми пережили перший місяць карантину. Коронавірус вражає людей вже тисячами. Сподівалися, що омине Україну це лихо. Не оминуло. Самі собі накликали біду на свої голови.
Згадайте перші дні і перших хворих. Дружині діагностованого 3 березня хворого не дозволяли з хати вийти. Сусіди на Гравітоні заблокували під’їзд, де мешкало подружжя. Громадський осуд, здавалося, віщує позитивний вислід, і люди не впустять інфекцію до своєї хати.
Але ж бо ні. Саме ці люди сотнями і тисячами у ті дні носилися країнами Європи: Італія, Франція, Німеччина, Іспанія, Польща… І вони носили у собі вірус. Вони обманювали прикордонників та митників, дурили лікарів і владу. Але себе не обдуриш. Кожний вражений вірусом заробітчанин ніс небезпеку у свою родину, у своє село і місто, до своєї домівки.
Через тиждень вже були десятки хворих. Через місяць – тисячі.
Влада України, Буковини й Чернівців – це зграя тупих недорослів, котрі у своєму житті не збудували собачої буди, не те що тунелів. Вони навчилися грати у КВН, дурити західних грантодавців, «кидати на бабло» Сороса і будувати «маніловські» мости (швидше за все, у Чернівцях вони «будували» тунелі)…
На самих початках хвороби у світі ці захланні і цинічні «соросята» продали до Китаю увесь запас захисних масок та респіраторів. Згодом вивезли до Італії та Іспанії ешелони дезінфікуючих засобів і спирту. І тішилися тим, що зуміли «кинути лохів». Напевне, «лохами» вважали увесь 40-мільйонний український народ.
Про небезпеку для кожного тоді не думали, вважаючи, що їх не зачепить вірус. А якщо й зачепить, то вони вилікуються у кращих клініках Європи та Америки. А «лохи» нехай помирають. На те вони й «лохи», щоби вмерти заради добробуту і збагачення олігархічно-владної еліти.
Не так сталося, як гадалося. Першими к-вірус до столиці принесли саме ті олігархи і та підла влада. Саме вони день народження Клари Цеткін та свято Пурим відзначали у Куршавелі. Там разом з такими ж російськими олігархами на 8 Березня підхопили коронавірус.
Це були депутати від «Слуги народу» Хорошковський, Богдан, кілька жінок, які себе досі не ідентифікували. Вони занесли вірус до ВРУ, у Кабмін. А звідти – на всю Україну. Кинулися лікуватися до Європи. Але там сказали: «Нам і своїх хворих вистачає. Лікуйтеся вдома». А вдома вони і до них такі самі, як вони знищили медицину, зруйнували інфекційні лікарні, лікарів принизили мізерними зарплатами.
Хоча саме медики в Україні виявилися високоморальними та високопрофесійними спеціалістами і людьми. Вони як могли і чим могли боролися з інфекцією, зупинити яку вже було неможливо. Бо Європа увійшла в режим пандемії. Звідти додому потягнулася вервиця заробітчан. Одних висилали з країн. Інші самі втікали від вірусу. І все це заносили в Україну.
Влада нашої країни не вміла приймати швидкі та ефективні рішення. Голови ОДА, мери міст у цей період спромоглися тільки на те, аби щовечора озвучувати кількість заражених та померлих. Також погрожували людям… коронавірусом. Мовляв, сидіть вдома. Бо вас вірус вб’є.
Люди владі не вірили і на неї не зважали. Кожен жив собі так, як сам знав. Розумні люди таки сиділи вдома. Нерозумні йшли до церкви й на ринки.
Базари й супермаркети.
У період карантину котрась із цих торговельних структур повинна була відійти і звільнити місце для іншої. Спочатку обі не поступалися одна одній. Базари жили за своїми законами. Супермаркети розвивались за законами капіталізму.
Не відаю, які преференції має влада від супермаркетів, але вона стала на їхній бік. У Чернівецькій області це наочно продемонстровано з початку квітня. Буковина відрізняється тим, що тут найбільше в Україні торгових місць на душу населення. Також тут найбільше базарів і супермаркетів. Якщо комусь буде вигідно визначити роль торгівлі у сучасному суспільно-економічному розвитку України, нехай за взірець візьмуть Буковину. Матимуть можливість визначити і роль базарів, і роль супермаркетів, і роль… малих маркетів (якщо вони ще залишаться на момент дослідження).
Отож власники великих супермаркетів на початку карантину забили тривогу: люди мало купували у великих магазинах гречку, борошно, м’ясо, консерви, ковбасу. Про овочі й фрукти мови навіть не було. Саме базари допомагали людям увійти в карантин і не виходити з осель.
Спершу влада вирішила нібито на кілька днів зробити жорсткішими умови карантину. У п’ятницю по всіх доступних для влади ЗМІ та у соцмережах мер Чернівців і голова ОДА вигулькнули ніби два Пилипи з конопель і заявили, мовляв, від 13.00 суботи до 6.00 понеділка будуть закриті всі магазини і базари. Це нібито було зроблено для того, аби люди не виходили з дому і не заражалися. Натомість уже ввечері п’ятниці під супермаркетами вишикувались черги. На базарах товпилися ті, хто не встиг закупитися раніше. Замість жорстких заходів карантину ми отримали нові спалахи коронавірусу. Люди інфікувалися у чергах супермаркетів та в базарних натовпах.
Спочатку такі рішення влади дехто пробував списати на її тупість. Але не все так просто, як здається на перший погляд. Бо саме перед тим стало зрозуміло, що товар у супермаркетах не був вчасно розкуплений. І він через тиждень-два ставав непридатним до споживання. Плебс не зрозумів підлого вчинку влади. І вважав це нерозумним рішенням.
Аби в очах своїх майбутніх виборців виглядати більш-менш пристойно, на другий тиждень голова ОДА попередив про введення жорсткіших умов карантину вже в середу. Тобто люди мали можливість закуповувати продукти три дні замість одного, як було раніше.
Нібито саме про ці рішення не було повідомлено голову міської ради. Тому Каспрук три дні «обурювався», що голова ОДА Осачук та голова обласної комісії з НС Ковалюк ігнорували його. Насправді цих три дні мер таким «обуренням» закликав людей ходити до супермаркетів і скуповувати продукти, які вже починали псуватися. Люди ходили і скуповувалися. І знову були натовпи в крамницях і на ринках. І багато хворих у лікарнях.
Напередодні Великодня влада нібито знайшла «соломонове рішення» і заборонила роботу всіх… ринків. Напевне, капіталісти-глитаї, власники супермаркетів вже не церемонилися з нашою владою. Адже у них псувалися продукти, люди не купували овочі, фрукти, ковбаси, (м’ясо та сало скуповували переважно на базарах, а не в супермаркетах). Тож базари треба закрити.
Так і вчинили.
І що це їм дало?
Нічого.
На розповсюдження коронавірусу такі заходи позитивно не вплинули. Можливо, навіть навпаки. Люди ще більше заражалися у чергах супермаркетів.
З одного боку, закриттям базарів влада допомагала супермаркетам завойовувати нові позиції у глобалізації торгівлі. З іншого боку – це був підлий ідеологічний хід антиукраїнської влади на теренах Буковини.
Саме закриттям базарів влада відволікла людей від того, що РПЦ починала бактеріологічну війну проти України.
Але про це згодом.
(Далі буде)
Петро Кобевко
peredplata
