Вірус Буковини. Щоденно про злободенне Карантин. 27.04.2020.

 

Щоденно про злободенне

Карантин. 27.04.2020

Наш край завжди посідав особливе місце у розвитку імперій, країн та їхньої історії. За часів старої доброї Австрії це були останні східні землі імперії. А Чернівці стали її неофіційною фінансовою столицею.

За часів Румунії це був революційний анклав держави, де відстоювали (як могли) українську мову, культуру, традиції, ідентичність.

За часів більшовизму з Буковини робили ідеологічну картинку для СССР та Європи. Тут жили люди різних національностей у дружбі та мирі. І саме це тоді потрібно було всьому світові демонструвати.

Зараз Буковина – це Україна в мініатюрі. Тут природні та кліматичні зони відображають всю нашу державу – з Карпатами, чорноземами, степами, лісами.

 Також Буковина відтворює ментальні та електоральні особливості кожного регіону України. Ми маємо тут свою Галичину (Путильський, Вижницький, Кіцманський райони), свою Наддніпрянщину (Заставнівський, Хотинський райони). Також маємо й ментальний південь (Сторожинецький, Глибоцький та Новоселицький райони). А в Герціївському районі маємо населення, ледь не ідентичне за суспільними настроями Криму. Також Бог сотворив Північну Буковину, Бессарабію, які сьогодні належать до Чернівецької області.

Аби легко спрогнозувати, як на цілій Україні можуть позначитися політичні та макроекономічні проблеми, треба спроектувати їх на Буковину. І тоді соціологи легко побачать картину всієї держави. Перед виборами це часто роблять місцеві та столичні соціологічні служби.

Чи могли зараз на Буковині зробити «лабораторію» розвитку коронавірусної інфекції та її впливу на стан економічних процесів, розвитку чи занепаду фінансової сфери, малого та середнього бізнесу, і, що найголовніше, збурення соціальних настроїв та політичних катаклізмів. І як це все може позначитися на тому, де ми житимемо у найближчий час: у країні демократичній чи диктаторській, у квітучій Україні чи у колонії нової Російської імперії?..

Буковина відрізняється тим, що тут мешкає найменша кількість населення нашої держави (903000 людей). Територія області простягається з заходу на схід на 280 км. З півдня та сходу вона обмежена колючим дротом державного кордону з Румунією та Молдовою. Якщо виникне нагальна потреба заблокувати область, то доведеться перекрити тільки її північну частину, де протікають ріки Черемош, Прут і Дністер. Тобто маємо природну загороду. Це  й дозволило поставити Буковину першою в Україні на коронавірусний карантин. Коли його в області оголосили, то владі довелося виставити всього 5 пунктів пропуску: через Черемош з Вижниці, на поліцейському посту у Снятині, на Дністровських постах у Звенячині та Атаках, і на греблі Новодністровської ГАЕС. Це зроблено легко й швидко, без зайвих затрат фінансів та кадрів. Бо кордон закритий, незважаючи на карантин.

Далі в області міг би проводитися подібний експеримент, який дозволив би визначити умови, наслідки та вплив коронавірусної пандемії на майбутнє цілої України.

Спочатку тут визначили першого зараженого к-вірусом. Це сталося 3 березня. Хоча до нього чимало туристів і заробітчан уже повернулися до областей Галичини, Волині. А на Закарпатті ці ж заробітчани тиняються по Європі, як по власних подвір’ях.

Далі, аби привернути увагу всієї України до Чернівецької області, хтось там у Києві вигадав «інформаційний привід»: вручити диплом «Книги рекордів України» головному лікарю Чернівецької ОКЛ за першого вилікуваного хворого. Більш дебільного рішення за весь час карантину (поки що. Бо можуть ще не таке накоїти наші владці – П.К.) ще не було.

 Після вручення цього диплому ЗМІ, соцмережі вибухнули. Вони засуджували цю дію, критикували її учасників. Та незважаючи на тональність таких виступів у ЗМІ, інформація швидко поширилася по всьому світу. І до Буковини спрямували погляди світові інформагенції, вчені-вірусологи, політичні діячі та державні лідери. Що й треба було довести.

Для більшої дієвості, окрім першого вилікуваного, потрібно було й першу смерть зафіксувати на Буковині. Але не вдалося. На смертях навіть «Книга рекордів України» не зможе потоптатися. Перші смерті були зафіксовані у Тернопільській та Івано-Франківській областях.

А Буковина, між тим, почала відриватися від інших областей України. Тут, де найменше населення, досі продовжують фіксувати найвищий відсоток захворювання на COVID-19.

Напевно, ведеться спостереження, як реагує суспільство на хворобу. Чи слухається і виконує рішення влади? Чи виконує умови карантину? Чи не назріває невдоволення людей? І до якого піку може це невдоволення зрости та які спричинить наслідки?

Саме у цей час російська православна церква в Україні «підсобила» соціології і владі. Ця конфесія на Буковині має неабиякий вплив на людей. Сам митрополит РПЦ в Україні Онуфрій – виходець із с. Коритне Вижницького району. Московським попам, напевне, давалася вказівка – не виконувати рішення і прохання влади під час святкування Великодня. Священників попросили не закликати людей іти до церкви на Вербну неділю, на Великдень, не проводити хресні ходи і т.д.

Московські попи проігнорували вимоги надзвичайної ситуації та карантину. Тому на Буковині вже дається взнаки масове освячення верби та великодніх кошиків у церквах Буковини. Зараз кількість захворювань на COVID-19 починає зростати у геометричній прогресії.

І саме така ситуація складається на другий місяць карантину. Тоді, коли люди вже не в змозі сидіти вдома, з одного боку. А з іншого, багато хто й не має засобів для того, аби прогодувати себе і свою родину.

І тут влада завдає чи не найстрашнішого і найнебезпечнішого удару по своїх громадянах. На  Буковині та у Чернівцях він особливо відчутний. Ідеться про недолуге, недоречне, невчасне рішення про закриття всіх ринків на території області. Їх закрили нібито для того, аби не було скупчення людей, які могли заражати там один одного.

Але у той же час, влада не закрила церкви, де таке зараження відбулося. І не закрила супермаркети, які стали лакмусовим папірцем підлості влади за цих умов.

Ринки у нас здебільшого працюють на відкритих територіях. Тож скупчення там людей малоймовірне. Затримання й розповсюдження вірусу тим паче. Натомість    супермармаркети розміщені у приміщеннях закритого типу, де працюють кондиціонери, які можуть концентрувати та розносити віруси по всіх прилавках, касах і товарах. Це  з одного боку.

А з іншого, закриття ринків дивовижним чином співпало з масовим вирощуванням селянами ранніх овочів, які зараз дозріли і їх ніде продати. Селянська праця, кошти, затрати йдуть «коту під хвіст».

У цей же час, у супермаркетах ранні овочі, які завезені сюди хтозна звідки, продаються за завищеними цінами. Окрім того, вони нижчої якості, ніж вирощені буковинцями та селянами з навколишніх областей.

Візьмемо для прикладу ранні огірки. У «Сільпо» вони навряд чи є вітчизняними, та й вже не дуже свіжі, коштують 32-35 грн. за кілограм. У «ДепоТі» – до 40 грн. У той же час, селяни пропонують свіженький огірочок щойно з грядки – за 12 гривень.

Люди змушені купувати по 40 гривень, бо по 12 гривень влада не дозволяє продавати. Ту немає ніякої логіки. Немає правди. Немає справедливості. Немає порядності.

Зрозуміло, що за таких умов власники супермаркетів-олігархи будуть отримувати надприбутки, а малий і середній бізнес нестиме збитки до того часу, поки не згине раз і назавжди.

Таким чином коронавірус і влада допомогли олігархам-глитаям знищити дрібних конкурентів на продовольчих ринках України.

Але й наші люди вже не мовчать. Ця ситуація їх обурює. Тому вони починають виходити на протести.

Спочатку десятки людей з ринків приходять під міську та обласну влади. Просять їх відкрити ринки і дозволити торгівлю. Влада їм бреше та киває одна на іншу. Люди закипають. Обурення наростає…

І хтозна, куди воно приведе, оце обурення!…

Тому й вибрали Чернівецьку область, аби побачити, до чого ми здатні дійти. Якщо добряче закипить, то легко перекрити область і збити градус кипіння. Тим паче, що тут мешкає менше 1 мільйона людей і є всього 5 пунктів пропуску.

 

 (Далі буде)

Петро Кобевко

 

 

Новини Партнерів