Буковину трясе і хитає. Допоки це буде? Поки не вибухне…

Злі агресивні активісти

Щойно десь хтось починає вуличні акції, як біля них з’являються 3-4 постійних блогерів-активістів. Вони себе репрезентують ніби журналістами, ніби політиканами, а взагалі це – новий вид агресивних людей. Чого вони хочуть? Кажуть, що правди, справедливості і добра всім.

Проти кого виступають? Кажуть, що проти всіх. Але чомусь з великою агресією критикують Каспрука. І у той же час – м’якенько-легенько  Продана. Б’ють навіглі Осачука. І відразу стеляться перед президентом Зеленським. Ніби не він Осачука нам поставив на посаду голови ОДА.

А про Авакова говорять прямо йому в очі, як про рідного брата, якому одному «тільки Вам довіряємо, тільки Вам віримо!»

Щось воно тут трохи не ліпиться. Десь є велика фальш. Сподіваємося, що вона швидко випливе з ополонки.

Недавно, перед приїздом Авакова пікетували ОДА 17 активістів «національного корпусу». А їх охороняли 48 поліціянтів. В один момент склалося враження, що то поліцейські пікетують. А за порядком слідкують нацкорпусівці.

Цього разу вони вимагали відставки Єрмака. Наміри і вимоги слушні. Але виконання чомусь не викликає довіри. Бо їх, таких сильних і грізних, голова ОДА на сходах відчитав, ніби суворий вчитель неслухняних першокласників.

Не знаю, чи виконали завдання пікетувальники. Та й невідомо,

які завдання їм було поставлено. Але на другий день приїхав Аваков і ще 2 міністри. До них допустили пікетувальників з санаторію, психлікарні та Новодністровська.

Політичні вимоги залишили на другий день. І він настав. Разом з днем Героїв. Тоді вийшли ті, хто себе називає патріотами. На Центральному Майдані мікрофон їм роздавали лідери від Петра Порошенка. Хтось клеймив владу. Хтось боровся за Україну.

Насправді всі вони тупо піарились. Тому й ці акції користі ні державі, ні людям не принесли.

Все повторюється

Здавалося, що всі можливі й неможливі акції відпрацьовані, завдання виконані, активісти задоволені, влада спокійна.

Але нічого подібного: хитати човен потрібно й надалі. Тому на певний час хитання перенесли у регіони.

І знову Сокирянський район. Там Козака тролять і звідти хитають Буковину. Воно трохи небезпечно. Бо район віддалений від центру і наближений до Придністров’я. Також перебуває під сильним впливом антиукраїнських елементів та проросійських активістів. А ще – це Бессарабія.

Тож тут легше за все запалити барикади і перекинути вогонь на всю область. Тим паче, що напруга там не спадає вже роками. Зараз чи не через день у Новодністровську, Ломачинцях, Сокирянах хтось когось пікетує. Перекривають дороги, вимагають…

А яке кому діло до того, що вимагають?!

Сьогодні найголовніше – голосно кричати, страшно лякати і ще можна трохи сороміцьки говорити у ФБ та на Ютуб. Тоді тебе будуть лайкати , і ти на якийсь час будеш лідером. Час збігає. Лідери провалюються у безодню.

А Буковину трясе і хитає. Допоки це буде? Поки не вибухне. І то дуже небезпечно. Тут я ще не визначав націоналістичний спектр хитання та релігійний. А вони є і дуже напружені.

Тож нашу Буковину, напевне, таки вибрали для того, аби з неї почати якусь велику акцію по всій Україні.

Дай, Боже, аби ця акція була мирною, без крові і насилля. І нехай вона принесе користь державі та людям.

Петро Кобевко

peredplata