На Буковині чимало шкоди наробила велика вода у Стрілецькому Куті і у навколишніх селах

Після потопу

Руйнівники Стрілецького Кута і Ревно

Великої шкоди наробили дощі у червні 2020 року на Буковині. З берегів вийшли гірські річки, а гірські потічки перетворилися на бурхливі потоки і рвали все на своєму шляху.

У Чернівецькій області чимало лиха накоїла велика вода.

Дуже дивна риторика вищих чиновних людей від «Слуги народу». У перші ж дні потопу на Західній Україні прем’єр-міністр Шмигаль відразу заявив, що лихо роблять великі дощі. І ні в якому разі не вирубування лісів.

З якого такого дива ці заяви? Кого Шмигаль хотів уберегти від гніву людського?

Звичайно, руйнівників природи, лісів, рік.

Коли люди почули подібні вислови з уст прем’єра, то обурилися. Бо ті, хто потерпав від повені, добре знає, що цього разу робила шкоду вода з гір, а не з русел річок.

Тобто на горі вирубали ліс. А там був потічок. І коли пішли дощі, то цей потічок і робив велику шкоду. Вода не мала куди подітися. Тож з руйнівною силою летіла вниз. Коли на горі і під горою були смереки, то вони стримували воду. Вже відомо, що одна столітня смерека щодня утримує в коріннях, стовбурі та гіллі 5 т води. Якщо нема однієї смереки, то цих 5 тон води ллються  донизу. Коли нема 1000 смерек, то 50 000 тон води в один момент з шаленою силою біжать з гір і ламають все на своєму шляху.

На Буковині чимало шкоди наробила велика вода у Стрілецькому Куті і у навколишніх селах. І вона не з Прута була. А з навколишніх гір. Ми й не помітили за останні роки, як довкола Чернівців «нехороші» люди вирубали добротний ліс. Це на Цецино та на ближніх горбах. Там ліси в основному листяні, твердої породи. Буки, граби, дуби. Вони дорогі та високо котуються в Європі. І хтось їх вирубав. До речі, це паркова зона, яка охороняється законом. Коли там рубали ліс, то про природу не дбали. Різне гілля, стовбури дерев, сміття скидали у яри. Це все перекривало потічки. Збиралися заплави, накопичувалася вода у них. Коли пішли дощі, вода почала зносити ці перешкоди і з руйнівною силою ринула на села. Вулиці перетворилися на бурхливі потоки, які зносили все на своєму шляху. У воді загинули сотні голів свійської птиці, кролі, собаки і коти. На щастя, людських жертв не було.

Вода зруйнувала людські паркани, будівлі, городи. На дороги та на подвір’я понесли тисячі тон сміття, гілля,  каміння і бруду.

Шкода вимірюється десятками мільйонів гривень. Влада приходила, дивилася, скрушно кивала головою і… йшла далі.

А селяни залишилися зі своєю бідою сам на сам.

І ніхто не шукає тих, хто руйнував горби, рубав ліси і робив людям шкоду.

Петро Кобевко

Новини Партнерів