зірвали депутати облради, для яких слова «закон» і «порядність», схоже, не порожній звук.
Минає тиждень з дня проведення 38-ої сесії Чернівецької обласної ради. Але її рішення досі не оприлюднені, а деякі навіть не підписані. Нічого дивного. Для облрадівського керівництва рішення неочікувані і неприйнятні. Більшість депутатів таки вийшла з покори і пройшлася нарешті серпом по відверто корупційним мунтянівським схемам.
Не випадково заступниця голови Інга Маковецька, яка 6 серпня вела пленарне сесійне засідання замість відстороненого НАБУ Івана Мунтяна (але поруч з ним!), не могла з себе видушити фразу «Рішення не прийнято!», коли депутати облради прокатали призначення кількох ставлеників Івана Миколайовича на посади генеральних директорів найбільш «хлібних» керівних кабінетів лікувальних закладів Буковини. Не пройшли кандидатури Сергія Цинтаря на обласну лікарню, Ігоря Малишевського на онкологічний центр і хмельничанки Наталії Свестун на керівника діагностичного центру.
Загалом «справа лікарів» мала стати для Івана Миколайовича останнім джекпотом разом зі схемами дерибану комунального майна, які процвітали усі роки його головування.
Аж тут через непоступливість депутатів облради повз кабінет голови пропливли валізи з вдячністю від претендентів на посади головних лікарів та їхніх груп підтримки. Зовсім не зайві перед місцевими виборами. До того ж, певно, з цього кейсу можна віддати хоча б частину багатомільйонного боргу за заставу у справі про брусницький хабар. А також за інформаційну підтримку окремих місцевих масмедіа, які виставляють слідчих НАБУ і прокуратури нерозумними хлопчиками, що взялися ніби на голому місці інкримінувати Мунтяну хабар у 400 тис у.о. за передачу в оренду санаторію «Брусниця».
За призначення Малишевського, з усього видно, намагалися розрахуватися місцеві лідери «Укропу», у яких свої золотофазанні взаємини з керівництвом облради. Підключили навіть родинні зв’язки. Прямо під час голосування, коли явно пішло під укіс бажане рішення щодо керівника онкологічного центру, депутати почали отримували в режимі швидкого віялового обдзвону прохання від родичів укропівця Віталія Ткачука проголосувати за Малишевського.
Скажемо чесно: Ігор Малишевський – цілком достойний кандидат на генерального директора онкологічної лікарні. Але він об’єктивно не міг пройти на цю посаду за конкурсними умовами МОЗ, які мають силу нормативно-правового акту. Тому конкурсна комісія обласної ради, висуваючи Малишевського на цю посаду, порушила закон і пропонувала депутатському корпусу піти на таке саме порушення.
Але цього разу депутати зірвали кадрову аферу. З цього приводу Іван Миколайович написав гнівний пост у Фейсбуці, назвавши депутатів, які не голосували за його «шкурняки», невдоволеними інтриганами.
Цікаво, що до тих, хто більше не хоче бути маріонеткою в руках Мунтяна, приєдналися навіть члени постійних депутатських комісій обласної ради – земельної і комунального майна. Ці комісії разом зі своїми лідерками Любов’ю Годнюк (зайшла в облраду від «Солідарності» Володимира Куліша) і Лілією Бортич (мандат від Аграрної партії Василя Козака) усю цю каденцію забезпечували Івану Миколайовичу розкрадання земель територіальних громад області.
Для Лілії Бортич взагалі дуже важливо зараз, напередодні місцевих виборів, перебігти в табір опозиції, яка протистоїть корупційним протизаконним схемам Мунтяна. Адже аграрійка з Кельменців і Сокирян – в перших рядах охочих очолити Чернівецьку облраду наступного 8-го скликання. Але навіщо ж майбутньому депутатському корпусу облради наступати на ті самі граблі і обирати своїм керівником чи керівницею діячку з явним корупційним минулим, яка усі ці 5 років впритул не бачила порушень законів України при розгляді облрадою земельних питань і вводила тим в оману інших депутатів, які ще вірили у чесність таких поважних буковинських аграріїв як Віталій Усик і Василь Козак?
Проте, можливо у цьому випадку згаданими депутатками і далі керували корисливі мотиви, далекі від раптового пробудження совісті.
Хоч як би там було, але на цій сесії відбулося ще одне непересічне кадрове рішення. Досвідчені політичні діячки місцевого штибу – Годнюк і Бортич – при підтримці своїх колег-депутатів красиво посунули дівчаток-помічниць Івана Мунтяна – Оксану Пантелеймонову та Наталію Кошурбу, які повинні були зайти від імені облради до складу поліцейських комісій Департаменту патрульної поліції обласного управління Нацполіції і впливати там, зокрема, на кадрові рішення правоохоронної системи.
Певна річ, співробітники Нацполіції були б раді бачити у себе молодих красунь з фігурами модельок. Але навіть у виконавчому апараті облради, не тільки в депутатському корпусі, усім вже набридли маріонетки, які безвідмовно виконують команди Івана Миколайовича…
Словом, наприкінці строку своїх повноважень більшість депутатів Чернівецької облради продемонстрували принциповість і повагу до закону. Маріан Заіц, Василь Любимський, Іван Шевчук, Олександр Болтунов навіть вимагали від Івана Мунтяна проявити повагу до закону та облради і покинути президію разом з браслетом від НАБУ.
А от в опозицію і щирість Олександра Фищука особисто я не вірю. У Олександра Георгійовича на посаді голови Чернівецької облдержадміністрації були усі можливості покласти край не тільки численним аферам Мунтяна, але й забезпечити конструктивну роботу органа представницької влади краю з вирішення нагальних проблем області. Врешті, він навіть зобов’язаний був це зробити.
І тоді б не було колоту, приміром, довкола подальшої долі протитуберкульозних санаторіїв у Красноїльську і Садгорі.
Про ситуацію з цими закладами і роль однопартійців Івана Миколайовича у нехтуванні вимогами закону та інтересами територіальних громад – перегодом.
.
peredplata
