ЦЕРКОВНА ПРАВДА

Особливості російсько-українських церковних стосунків в історичному аспекті

Патріарх РПЦ Кирило має титул «Патріарх Московський і всея Русі» та і Російська Православна Церква раніше  називалася «русской», тобто церквою Русі. Та московити ніколи не були русинами, а Московщина Русю. Вони привласнили нашу історію та назву древньої України. На території сучасної Росії жили угро-фінські племена чудь, меря, мурома, ямь, вепси, чухна, мокша, самоядь та інші. Погляньте на сучасну карту Росії та зверніть увагу на назви  так званих «автономних» республік та їх столиць.На території сучасної Росії тільки новгородці були слов’янами.Та їх почав нищити зять хана Батия князь Олександр т.зв. «Невський», а закінчив цар Іван IY Лютий (Грозний) та перевіз до Москви «цар пушку та цар колокол» Московщину назвав Росією цар Петро I.

Та повернімось до хрещення Русі-України. Офіційно вважається, що воно відбулося в 988 році. Князь Володимир Великий зробив християнство державною релігією. Правда, про це написано тільки в «Повісті временних літ».  Насправді вже  в Першому Вселенському Соборі , що відбувся в 325 році в м. Нікеї брав участь єпископ Феофіл (Теофіл  –  боголюб) від праукраїнських племен тиверців та уличів, що жили між Прутом та Дністром, Дністром та Бугом. Насправді, історичне хрещення нашої землі та людності, що тут жила, почалося в Першому століті новоїери з приходом до скіфських (скитських) племен, серед яких були і предки українців, апостола Андрія Первозванного. Встановлення Андрієм в 65 році хреста на Київських горах треба розуміти як заснування церкви на наших землях. Так, візантійський імператор Микола YII писав сину Ярослава Мудрого  кн.Всеволодові: «Одні й ті самі самовидці  Божественного таїнства проголосили Слово Євангелія й у Візантії і на Русі» То чому наша церква, подібно до Римської,  не  апостольська?. Після Андрія відомим місіонером християнства на  землях України став учень апостола Петра папа Римський Климент (91-100 рр.)  Як опозиціонера тодішньої язичницької Римської релігії його заслали до каменоломень Херсонеса Таврійського. В Криму на той час були тисячі християн. Святий Климент заснував там  75 нових християнських громад.  Зробити християнство на Русі державною релігією хотів князь Аскольд, котрий прийняв християнство  у 860 році  після того, як Матір Божа спасла Константинополь від його моряків. Кажуть, що з тих пір свято Покрови Божої Матері особливо шановане в Україні. Другою хотіла зробити християнство державною релігією  княгиня Ольга, яка прийняла християнство в 957 році. Та реалізував цю ідею  тільки Володимир Великий в 988 році. Сам він прийняв хрещення в Херсонесі. Звідти ж перевіз мощі святого Климента до Києва. В цей час на місці Москви ще квакали жаби. Та наші предки поступово християнізували  і угро-фінські племена, що мешкали в лісах та болтах по сусідству з русинськими землями.  Християнізовані племена називалися «крєстьянами» , тобто  охрещеними.Та християнізація угро-фінських племен проходила важко. Наведу один приклад: в 1127 році ( через 129 років після хрещення Русі) суздальці забили камінням ченця Києво-Печерської Лаври св.. муч.Леонтія, який намагався християнізувати жителів майбутньої Московії. В 1240 році золотоординці взяли штурмом Київ. (В перших рядах були дружинники Володимирських та Суздальських князів, а татаро-монголи створювали «загороджувальні» загони.) Підчас штурму Десятинної церкви разом зкиянами загинув митрополит Київський і  всія Руси Іосиф.Наступний митрополит Кирило був призначений  Вселенським Патріархом за поданням хана Батия  у 1250 році. Хан Батий, який всім своїм сімейством прийняв християнство, починаючи з 1250 року, повелів  київським митрополитам перебувати в столиці Золотої Орди.  Митрополити, які хоч і називали себе «Київськими і всієї Руси», від 1250 року мали свою кафедру спочатку в Сараї, а пізніше у Володимирі на Клязьмі , а від 1360 року  – у Москві. Фактично від 1250 року відбувся поділ східної (православної) церкви на дві метрополії: Київську із центом у Києві та Сарайську (надалі Московську). В 1448 році Московська митрополія  остаточно відокремилася від Києва та проголосила себе Московським патріархатом. Канонічність якого ніхто не визнавав 141 рік Та в 1588 році до Москви приїхав по милостиню  Константинопольський патріарх ІєреміяII, якого турки перед тим на 4 роки  ув»язнилина острові Родос. Цар Борис Годунов  просто-напросто засадив Вселенського Патріарха в монастир та наказав не випускати його поки він не підпише відповідної грамоти про  визнання Московської церкви канонічним Патріархатом.В 1589 році Вселенський Патріарх підписує такий документ..              

 Отож, у грудні 1948 року  Московська (Російська) церква пишно, з участю численних зарубіжних гостей  відсвяткувала своє 500 річчя. Правда, вже через 40 років вона урочисто святкувала своє 1000  ліття. Від 1448 до 1686 року дві сусідні метрополії  – Київська та Московська  –  жили цілком окремим життям. Та в 1686 році  Московський патріархат насильницьким способом, всупереч церковним канонам, підпорядкував собі Київську метрополію., бо Лівобережна Україна та м. Київ у цей час входили до складу Російського царства. В 1686 році Москва відправляє до Константинополя пишне посольство, яке має спонукати Патріарха Діонісія IY до відречення від Київської метрополії. Очолює посольство думний дяк Нікіта Алєксєєв, який іде спочатку до візира, що назначив Діонісія Патріархом. Якого хабара дав Алєксєєв візиру невідомо. Але Патріарху він  дав  три сорока соболів та 200 червінців. Діонісій  під впливом візира відмовився від Київської митрополії.Та вже через рік Константинопольський Патріарший  Собор, засуджує його оборудку з Москвою щодо передачі Київської митрополії як «акт симонії» тобто хабарництва, – –неканонічне, протиправне і невідповідне Христовій науці діяння –  та  скидає з престолу Патріарха Діонісія.                                                                                                                                       

При Іванові III в Москві виникає ідея про  богообраність московського народу та про Москву як третій Рим.  Загарбуючи християнські території московіти  насильницьки приєднували їхні єпархії до Московської церкви. Так сталося з Білорусією, Вірменією, Грузією,  Молдовою, Буковиною, Закарпаттям  тощо. Греко-католицьких священників в Україні та Польщі фізично знищували. Особливість Московської церкви та, що вона з самого початку не стільки релігійна ніж політична організація. Керували нею князі, а потім царі. ПетроI в 1721 році взагалі ліквідував  Патріархат та для керівництва церквою призначив обер-прокурора т. зв. Святішого Синоду.В Росії до 1917 року не було Патріархів. Потім їх знищили комуністи. І тільки в 1943 році, зрозуміло чому, Сталін відновив Патріархат. Але, гадаю, що і тепер патріарх Кирило (колишній кадебіст)  виконує волю Путіна.             

  350 років Росія нищила нашу історію, культуру, мову, релігію тощо. Спочатку знищили українські книжки, школи та заборонили молитися Богові українською мовою  і друкувати українською мовою релігійну літературу. В радянський період московська влада влаштувала   геноцид українців та підчас війни знищила мільйони мирних жителів.  Як результат московської політики деукраїнізації:  – сьогодні в незалежній Україні майже половина етнічних українців спілкується російською мовою  або користується  суржиком з матюками.  Виправдовуються тим  що «Какая разница на какам языке разгаваривать. Лишь бы человек был харошим»  При цьому забувають, що їхні діди та прадіди  розмовляли  українською, і були «харошимы».  То чому ж вони стали російськомовними?  Сьогодні  так звана Українська Православна Церква Московського Патріархату продовжує в незалежній Україні деукраїнізацію бо проводить Службу Божу російською мовою. Саме російською  з десятком староболгарських слів бо церковнослов’янської мови як такої не було.

Митрополит Онуфрій (очільник УПЦ МП), він же член   Синоду РПЦ заявляє, що українська мова не благодатна  і тому нею не можна розмовляти з Богом. Він же демонстративно сидів коли у Верховній Раді хвилиною мовчання вшановували пам’ять українських воїнів, що загинули на Донбасі.  УПЦ МП підчас кожної літургії молиться за Патріарха Кирила, президента (не Зеленського) та військо (не українське). Але прихожани церков УПЦ МП кажуть, що яка різниця до якої церкви ходити: Бог то один.  Так, Бог один. Але в Україні тільки одна українська церква канонічна (закона). Це Помісна Автокефальна (самоврядна) Православна Церква України. УПЦ МП має називатися Російською Православною Церквою в Україні.

Леонтій Сандуляк,

д.м.н., професор,

співавтор «Акту проголошення незалежності України»

Новини Партнерів

Залишити відповідь