Профспілкові «чортики»: чи потрібні такі профспілки чернівецьким освітянам

Випускниками «школи комунізму»  у Чернівцях є капіталістичні «чортики».

Радянський союз і його компартія зникли «аки обри». Але справа їхня живе, інколи навіть перемагає. Так, антилюдська система і партія залишили нам у спадок цілу школу.

Це – школа комунізму.

Саме так колись називали профспілки. Туди заганяли всіх людей, котрі працювали, вчилися і були пенсіонерами. Сотні мільйонів есесесерників платили профспілкові внески і нібито були під захистом від свавілля капеересників та роботодавців. Насправді профспілки створили для своєї номенклатури комунізм. Вони користувалися різноманітними пільгами і насолоджувалися життям. Відпочивали на найкращих курортах та у санаторіях. Отримували безплатно путівки і т. д. і т. п.

Щодо путівок. То була велика брехня, що іноді трудягам чи студентам видавали їх за символічну плату від профспілок. Нічого подібного, вони були придбані за гроші, які з нас знімали на соціальне страхування. А профспілки їх давали для розподілення у робочих колективах чи серед студентів. Таким чином робили вигляд, що профспілки людям приносять користь.

Користь вони приносили і продовжують приносити тільки профспілковій номенклатурі.

А вона вже звикла до доброго життя. І вчепилася у нього мертвою хваткою.

На прикладі Чернівецької обласної ради профспілок відслідковується оця хватка.  Там ще з часів раннього Брежнєва обрали головою Володимира Шкварковського. На той час він уже був активним комуністом, який подавав великі надії на керування профспілками. Цього комуніста й призначили через вибори головою.

Напевно, сам Шкварковський швидко звик до гарного життя. Тому й уже більше півстоліття не може від нього відвикнути. Не те, що не може, а й не хоче. Зарплати високі, путівки безкоштовні, авта, секретарки, водії оплачуються з внесків членів організації.

Не життя, а малина.

Статути профспілок, якщо ними вміло маніпулювати, дозволяють керувати скільки влізе.

Отож вони й керують.

За такого керівництва сама суть профспілок втрачена назавжди. Нікого вони не захищають і не борються за інтереси своїх членів.

Це – рудимент на тілі України!

Тому його треба відрізати раз і назавжди. Аби навіть духу не було, не те що запаху. Бо вже засмерділися, ніби трупи, які розкладаються.

Редакція газети «Час» отримали цікавого листа від колишньої працівниці одного із обкомів працівників профспілки освітян.

Працюючи багато років усередині цієї контори і маючи пряму дотичність до коштів профспілки освітян, авторка пише:

Чи потрібна така профспілка освітянам?

Голова обласного комітету профспілки освіти отримує заробітну плату в місяць в середньому 40 тис. грн.

На його обслуговуванні  є автомобіль, на який витрачається разом із зарплатою водія ( 13 тис. грн. на місяць) в середньому, за рік – 250 тис. грн. за рік. Авто не завжди використовується за призначенням, швидше ніколи. Під час карантину машина використовувалася тільки в особистих цілях.

За 2020 рік на рахунок обкому профспілки освіти надійшло членських внесків 5,5 млн. грн.. З них на різні профспілкові виплати витрачено – 1,4 млн. грн.. Різниця коштів пішла на утримання апарату профспілкового комітету. А там працює, не дуже важко, 8 людей. Вони отримували зарплату 2,9 млн. грн..

За оренду приміщень, комунальні послуги, послуги зв’язку витрачено 68 тис. грн..

Голова обкому профспілки працівників освіти отримує не тільки заробітну плату, премії, а і компенсацію за невикористану відпустку 23 календарні дні. Всього відпустка у нього 47 календарних днів. А навіщо йому йти у відпустку. І так нічого не робить цілими днями.

Кошторис, фінансовий звіт, штатний розпис не озвучується на пленумі профспілки, засіданні президії.

Сам голова обкому профспілки поводиться з працівниками грубо і вульгарно. Якщо людина не згідна з його розпорядженням, може навіть післати матом, вживаючи російські сороміцькі слова та вирази.

Станом на 1.05.21 року на рахунках обкому профспілки освіти в Ощадбанку числиться членських внесків 8 млн. гривень.

Цих 8 млн. гривень, напевне, приносять надприбутки голові і його наближеним. Вони можуть поживитися також на відсотках.

Тож скажіть, дорогі вчителі, викладачі, студенти, чи варто вам платити внески, аби створювати комунізм для вибраних?

І чи захищали колись ці профспілки ваші інтереси?

Чи відстоювали ваші права перед керівництвом?

Чи добивалася поновлення на роботі когось із незаконно звільнених?

Якщо є такі приклади, повідомте, ми обов’язково їх опублікуємо.

А наразі можемо тільки запропонувати одне для всіх: виходьте з таких профспілок!

Женіть у три шиї цих керівників!

Створюйте справжні незалежні профспілкові організації, подібні до тих, які діють у Франції.

Петро Кобевко

 

 

peredplata