Держстат оприлюднив фінансову звітність українського бізнесу за 2024 рік. ЕП склала рейтинг двохсот найбільших компаній країни та оцінила, як змінилися позиції лідерів за ще один рік війни.
У 2024 році загальний дохід 200 найбільших українських компаній становив 5,3 трлн грн. Це на 15% більше, ніж у 2023 році (4,6 трлн грн), і за темпами зростання перевищує минулорічний рівень інфляції (12%).
Найважливіше – змінився лідер. Якщо у 2023 році найбільший дохідотрималамережа “АТБ-маркет” Геннадія Буткевича і партнерів, то у 2024 році – компанія “Д.Трейдінг” Ріната Ахметова. Її виручка зросла на 30% до 215 млрд грн.
Сталося це завдяки підвищенню на 64% тарифу на електроенергію для населення. Відтак виручка цього сектору за 2024 рік зросла в середньому на 23%.
Найбільші темпи зростання в галузі – у державного трейдера “Енергетична компанія України”: на 226% до 22,3 млрд грн. На компанії енергосектору, які увійшли до топ-200 найбільших за обсягами доходу, припали 1,15 трлн грн.
Які зміни в інших галузях?
Секторнафти і газу– другий за обсягом виторгу з показником 862 млрд грн. У 2024 році він зріс на 9% передусім завдяки зусиллям мереж АЗС: на ринку пройшла велика детінізація. Компанії “Укрпалетсистем” (бренд UPG), “Пейд”, “Паралель-М” та “Авантаж-7” суттєво збільшили доходи в публічній звітності.
Найбільше зростання показала “Укрнафта-постач”, хоча причина тут дещо інша. Ця компанія – “донька”націоналізованоїу 2022 році “Укрнафти”. Вона активно захоплює роздрібний ринок, побудований на залишках паливної мережі групи “Приват” Ігоря Коломойського, зокрема в публічних закупівлях.
У 2023 році загальна виручка двох лідерів ринку – груп WOG (“ВОГ ресурс”) та OKKO (“ОККО бізнес партнер” разом з “ОККО-драйв”) – перевищила 50 млрд грн.
У 2024 році обидві змінили юридичних осіб. Бізнес WOG тепер представляють “Петрол партнер” і “Петрол контракт” (не представлені на графіку через неможливість порівняти з 2023 роком), а група ОККО поки не має консолідованої юрособи (найбільшою залишається “ОККО-драйв” з виручкою 14,9 млрд грн).
Найбільше падіння – у газовидобувної компанії Ахметова “Нафтогазвидобування”. Як пояснював у грудні 2023 року гендиректор ДТЕК Максим Тімченко, вона пройшла пік видобутку, природне падіння – 15-18% на свердловинах, що діють.
Виручкаритейлусягнула 689 млрд грн при зростанні на 16%. Найбільші темпи – у польського продавця одягу LPP (бренди Reserved, Cropp). Дохід компанії зріс у півтора разу до 11 млрд грн. LPP отримує “дивіденди за сміливість”: коли у 2022 році всі конкуренти (ZARA, H&M) зупинили роботу, поляки залишилися.
На другому місці за темпами зростання – мережа мультимаркетів “Аврора” (юрособа – “Вигідна покупка”): плюс 40% за рік і 38 млрд грн виторгу.
Зростання продуктового ритейлу відповідає темпам інфляції, але й тут є переможці і переможені. До перших належать мережі “Фора” та “Новус”, які зростали набагато швидше за інших: на 18% та 23% відповідно. Серед переможених – французький “Ашан”, який втратив 7,7% порівняно з 2023 роком.
Зростанню доходівтютюнової галузі на 50% сприяли детінізація і поява нових гравців через втрату позицій ексмонопольного дистриб’ютора “Тедіс-Україна” одеського бізнесмена Бориса Кауфмана. На початку 2024 року Бюро економічної безпеки повідомило про скерування до судуобвинувального акта щодо компанії із звинуваченням у несплаті 300 млн грн податків та легалізації 1,3 млрд грн.
У результаті за рік виручка компанії впала з 61 млрд грн до 253 млн грн, а діяльність дистриб’ютора перебрали на себе інші учасники ринку, передусім таємничий новачок “ДК “Мірана”. Одним із його співвласників є В’ячеслав Онокало, який керував київським “Президент-готелем” з орбіти готельного бізнесу Кауфмана.
У секторізв’язку– трійка мобільних операторів. Найбільше зросла виручка в lifecell, на другому місці – Vodafone, на третьому – “Київстар”. Останній відчував наслідки кібератаки, що сталася у 2023 року і призвела до відпливу абонентів.
Є зміни в секторіпромисловості. Доходи найбільшого приватного виробника зброї “Української бронетехніки” зростають третій рік поспіль шаленими темпами: 100 млн грн у 2021 році, 32 млрд грн – у 2023 році, 58 млрд грн – у 2024 році. Ті ж причини зростання – у Павлоградського хімзаводуі Краматорського заводу важкого верстатобудування, який у 2022 році відновив роботу на Закарпатті.
peredplata
