Поважний навчальний заклад, що за майже півстолітню діяльність випустив зі своїх стін 23 тисячі знаних не лише на Буковині, а й далеко за її межами фахівців, нині, за словами працівників та студентів, переживає складний період – його намагаються знищити шляхом приєднання до Буковинського державного фінансово-економічного університету, яким керує Володимир Прядко. Колектив технікуму висловлює рішучий спротив спробі рейдерського захоплення закладу, бо вже давно усім складом прагне увійти до структури Київського національного торговельно-економічного університету, зважаючи на спорідненість спеціальностей, розташування матеріальної бази, забезпечення ступеневої освіти та спільні традиції, які склалися за довгі роки плідної співпраці.
— Специфічний «ланцюг» проблем у Чернівецькому державному комерційному технікумі розпочався з листопада минулого року, коли раптом ні з того, ні з сього звільнилася з роботи багаторічний керівник нашого навчального закладу Валентина Макаренко, — розповідає член ініціативної групи, заступник директора з виховної роботи технікуму Галина Божик. — Не встигли ми опам’ятатися, як виконуючою обов’язки директора було призначено людину Прядка – декана фінансово-економічного університету Інну Лопащук. Питання колективу до чиновників від освіти, чому не враховано кадровий резерв самого комерційного технікуму, залишилося риторичним. Надалі ж все стало зрозумілим…
Новий тимчасовий керівник на кожному засіданні адміністративної ради наголошувала, що технікум самостійно існувати вже ніяк не зможе, а вимоги сьогодення такі, що потребують негайного приєднання його до закладу вищого рівня акредитації, тобто БДФЕУ. При цьому намагалася всіляко залякати колектив – мовляв, якщо будете противитися об’єднанню з фінансовим університетом, приїде Державна інспекція з перевірки ВНЗ та так «перевірить», що мало не здаватиметься. Якщо ж колектив прийме рішення про злиття з цим закладом, ніякої інспекції не буде. Та багатозначно заявляла: «Я всю інформацію не можу озвучити, але вам просто не дадуть працювати…»
Далі відбулися збори трудового колективу технікуму, на яких зі своїми пропозиціями та переконаннями виступили представники БДФЕУ. Але за попередньою домовленістю з ректоратом КНТЕУ на зборах заслухали й делегованих представників професорсько-викладацького складу Чернівецького торговельно-економічного інституту. Як і можна було очікувати, весь колектив комерційного технікуму проголосував за входження до структури КНТЕУ та представив на Вчену раду вишу документи для розгляду цього питання. До Києва було скеровано й листи від крайової влади, котра, на щастя, підтримала колектив технікуму. Адже у виші, яким керує пан Прядко, немає підготовки спеціалістів таких спеціальностей, які готують у комерційному технікумі. Саме тому випускники, котрі прагнуть продовжити та вдосконалити свій освітній рівень, вступають до торговельно-економічного інституту, а цей заклад давно вже входить до структури КНТЕУ…
Вочевидь, аби й справді «приборкати норовливих», до технікуму таки прибула інспекторська перевірка. І це в той час, коли навчальний заклад вже добряче лихоманило, та всупереч вимогам Порядку державного інспектування навчальних закладів, бо тоді тут не було навіть очільника — виконуюча лише впродовж двох місяців обов’язки чи то зі страху, чи спересердя захво-ріла, повідомивши спантеличених освітян про своє подальше звільнення. Викладачі технікуму кажуть, що робота комісії цього разу була побудована якось специфічно. Будь-які звернення їх до голови комісії зустрічалися надто стримано, чого ніколи не було раніше. Члени комісії ніби й дослухалися до думки колективу, але було видно, що мають певну мету і насправді чути їх не хочуть…
Зараз важливе і для праців-ників, і для студентів питання зависло в повітрі. Людям незрозуміла позиція профільного міністерства, яке чогось, як вони стверджують, вичікує.
— Ми не хочемо втрачати автономії рідного навчального закладу, — висловлює прагнення своїх колег та студентів голова профкому технікуму Анжела Мельничук, — і просимо високоповажне міністерство врешті нас почути…
— Не віддамо на догоду комусь технікум, в якому виростаємо як фахівці, — доповнює старшу колегу студентка Галина Шотропа.
— Чому сьогодні у демократичному суспільстві той, хто має статки, примусово нав’язує нам свої переконання та вирішує долю великого колективу? – обурюється психолог Світлана Красовська.
— Наш технікум – ласий шматок для фінансового університету, котрий сподівається збільшити таким чином ще й чисельність своїх студентів, аби не стати приєднаним до Чернівецького національного вишу, — висловлює власне припущення ветеран освітянської ниви Галина Черепня.
Тож наразі остаточна доля Чернівецького комерційного технікуму невідома. Там нещодавно призначено нового виконуючого обов’язки директора – другого за тримісячний термін. Знову з чужого закладу, знову без врахування думки колективу. Але тамтешніх освітян та їхніх вихованців все ж не полишає надія на те, що надважливе питання буде вирішено на відповідному рівні конструктивно та не всупереч їхній волі.
Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
