Палац Мікулі–Волчинських – один з небагатьох палаців на території області, збудований французькими архітекторами на зламі ХІХ-XX століть та нагадує про колишню велич польських поміщиків – господарів Буденця. За переказами, палац побудував пан Мікулі, за якого вийшла заміж дочка землевласника Волчинского. Будівлю оточував дендропарк, від якого сьогодні залишився лише невеликий сквер з 300-річним дубом. Палац дійшов до наших часів майже в ідеальному стані, і є одним з найбільш оригінальних пам’ятників палацового мистецтва на Буковині.
З кінця ХVІІІ століття і до наших днів Біла Криниця залишається всесвітнім духовно-історичним центром старообрядництва.
Справжнім та неперевершеним шедевром культового зодчества всієї Буковини є старообрядницький Успенський собор. Його інтер’єр представлений одним великим та двома малими іконостасами, виробленими з дуба.
Вражає своєю архітектурою й багатством зовнішнього оздоблення і дзвіниця собору, яка і насправді не має собі подібних на всій території України. За висотою вона перевищує собор, має чотири яруси, а її верх вкрито різнобарвною черепицею. З дзвіниці відкривається неповторний вид на Успенський собор, Білу Криницю та навколишню місцевість.