До Списку прозорих та відповідальних медіа, відомого також як Білий список найякісніших українських онлайн-медіа, у першому півріччі 2024 року ввійшли такі редакції: Суспільне, Радіо Свобода, “Українська правда”, “Бабель”, Громадське, “Тексти”, ZN.ua, “Еспресо”, “Слово і діло”, “Український тиждень”, Громадське радіо.

Такими є результати двоетапного глибинного моніторингу онлайн-медіа, який Інститут масової інформації проводить раз на пів року. 

До переліку доєдналися п’ять нових медіа: Радіо Свобода, “Тексти”, Громадське радіо, “Український тиждень” та “Слово і діло”.

Водночас із переліку в першому півріччі 2024 року випали видання: Укрінформ, NV та “Ліга”. 

Експерти ІМІ рекомендують Укрінформу звернути більше уваги на дотримання стандарту балансу і переглянути кількість “паркетних” новин у стрічці. 

Якісні новинні видання, такі як NV та “Ліга”, заробили довіру аудиторії завдяки об’єктивності та надійності своїх новин. Коли такі видання рекламують гемблінг, це може підірвати довіру читачів, адже реклама азартних ігор часто сприймається як спроба використати вразливість людей для заробітку. 

Сайти цих видань містять спеціальні розділи, пов’язані з гемблінгом. У виданні NV це розділ “Азарт” за підтримки Slots City, у виданні “Ліга” – два розділи: iGaming, де можна одразу обирати з цілого списку прямих посилань на онлайн-казино, і розділ “Світ азарту” за підтримки Favbet. 

Деякі видання пишуть, що такі розділи – це інформаційний ресурс і всі матеріали там публікуються з інформаційною метою. Однак розділ з посиланнями на онлайн-казино формує або підтримує обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо конкретних брендів організаторів азартних ігор. Відсутність маркування цього розділу як реклами вводить в оману споживачів щодо дійсної мети цього розділу, а отже є прихованою рекламою. 

Закликаємо онлайн-ресурси поставитися серйозно до напрацювання та узгодження правил маркування такого контенту й, зокрема, переглянути припустимість розміщення прямих посилань на казино на сайтах якісних медіа. Це дозволить запобігти санкціям від держави, а також буде відповідальнішим ставленням до аудиторії. Гемблінг може призвести до залежності та серйозних фінансових проблем для окремих осіб та їхніх сімей. Медіа, які піклуються про благо своєї аудиторії, повинні уникати популяризації активностей, що можуть завдати їй шкоди.

***

З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.

На першому етапі дослідження 50 популярних українських онлайн-медіа, відібраних на основі даних попередніх моніторингів ІМІ, а також SimilarWeb та Gemius, оцінювалися на предмет наявності маніпуляцій, фейків, чорного піару. 

На другому етапі дослідження медіа, які пройшли перший етап, аналізувалися за такими критеріями: стандарти балансу, достовірності та відокремлення фактів від коментарів, наявність на ресурсах джинси, сексизму та мови ворожнечі, шкідливого контенту, а також на предмет прозорості – наявності на сайті контактів, редакційних політик, прозорості медіавласності.  

За результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які ввійшли до Білого списку, в середньому становить близько 96%. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси (хоча траплялися матеріали з неналежним маркуванням), мови ворожнечі, сексизму та фейків. 

Інститут масової інформації (ІМІ