Соціальна пенсія — це не сухий термін із підручника, а питання гідності, безпеки та справедливості у старості. Для мільйонів європейців, які з різних причин не накопичили достатньо страхового стажу, саме соціальна допомога стає останньою гарантією мінімального рівня життя. У цій статті розглянемо, як працює соціальна пенсія у Франції, чим вона відрізняється від інших моделей у ЄС, і які висновки можуть зробити українці та іноземці, що планують своє майбутнє на європейському просторі.

Франція: ASPA — мінімальний дохід у старості

У Франції соціальна пенсія відома під назвою ASPA (Allocation de solidarité aux personnes âgées). Це своєрідний фінансовий «порятунок» для літніх людей, чий дохід не дозволяє жити навіть на базовому рівні. Вона задумана як останній щит від бідності: якщо ваші власні пенсійні накопичення або інші доходи занадто низькі, держава гарантує доплату до встановленого мінімуму.

Важливо розуміти, що це не автоматична виплата: щоб отримати ASPA, потрібно відповідати низці умов. По-перше, вік. Зазвичай право виникає із 65 років, однак для людей з інвалідністю чи встановленою непрацездатністю доступ можливий раніше. Це правило робить допомогу гнучкішою та враховує індивідуальні життєві обставини.

Друга умова — резиденція. Франція вимагає, аби заявник реально проживав на її території не менше дев’яти місяців на рік. Це своєрідний спосіб підтвердити, що людина дійсно інтегрована в країну, користується її соціальною інфраструктурою та витрачає кошти саме тут.

Не менш важливий критерій — фінансовий. ASPA не є фіксованою сумою, вона розраховується як різниця між законодавчо встановленим мінімумом і вашими реальними доходами. У 2025 році цей мінімум становить 1 034 € на місяць для одинака та 1 605 € на місяць для подружжя. Якщо людина отримує, наприклад, 600 € пенсії, то держава доплачує різницю, аби загальний дохід сягнув потрібного рівня.

Є й ще одна цікава деталь — механізм повернення після смерті. Французька система розглядає ASPA як аванс держави. Тому, якщо після смерті одержувача вартість його спадщини перевищує 107 616 €, частина отриманих виплат може бути повернена державі. Це рішення часто викликає дискусії, адже, з одного боку, допомога рятує людину від бідності, а з іншого — обмежує розмір спадщини для родини.

Що стосується іноземців, то умови відрізняються залежно від статусу. Для громадян третіх країн (поза ЄС/ЄЕЗ/Швейцарією) діє правило: необхідно прожити у Франції щонайменше 10 років із дійсним дозволом на перебування, який дає право працювати. Лише тоді можна подавати заявку на ASPA.

Однак існують важливі винятки. Якщо українець має статус біженця, апатрида або отримує додатковий (subsidiary) захист, вимога щодо 10‑річного терміну не застосовується — право на ASPA виникає на тих самих умовах, що і для французів. Для тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, ситуація складніша: цей статус не дорівнює ані біженству, ані додатковому захисту, отже, правило 10 років залишається чинним. Водночас майбутні зміни законодавства або двосторонні угоди можуть внести корективи.

Для громадян ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії діють окремі положення: вони зазвичай мають спрощені умови резиденції, без вимоги десятирічного титулу.

Таким чином, українцям варто чітко розуміти: ASPA — це не «подарунок», а частина соціального контракту між державою та тими, хто зробив країну своїм домом. Доступ до неї напряму залежить від юридичного статусу й тривалості легального перебування.

Чому це важливо

Французька ASPA не експортується: вона «прив’язана» до території країни. Це підкреслює головну ідею — соціальна допомога існує для тих, хто реально живе у Франції, платить тут податки, витрачає гроші та є частиною суспільства. Це — угода між державою та її резидентами.

Водночас важливо відрізняти соціальну допомогу ASPA від звичайної пенсії (retraite). Якщо ASPA повністю припиняється при виїзді за межі Франції, то страхова пенсія, зароблена внесками, може продовжувати виплачуватися навіть тоді, коли громадянин Франції чи інший пенсіонер проживає за кордоном. Для цього потрібно виконувати формальності, наприклад щороку надавати сертифікат життя (attestation d’existence), який підтверджує, що пенсіонер живий. Це принципово відрізняє внескову пенсію від соціальної допомоги.

Важливе уточнення для українців: якщо ви як іноземець працювали у Франції та робили внески, то у майбутньому можете отримувати французьку звичайну пенсію навіть у разі переїзду на постійне проживання за кордон, у тому числі в Україну. Така пенсія експортується, але для її продовження обов’язково потрібно регулярно надавати довідку про життя (attestation d’existence) та інші документи на вимогу пенсійної каси. Це право поширюється не лише на громадян Франції, а й на іноземців, які брали участь у системі соціального страхування та мають набуті пенсійні права.

Інші країни: як це працює в ЄС

Нижче — короткі профілі основних «соціальних» виплат у старості в Європі. Зверни увагу: більшість із них не експортуються при переїзді, на відміну від внескових пенсій.

Німеччина — Grundsicherung im Alter (SGB XII)

Уявімо, що людина відпрацювала життя, але її пенсії не вистачає навіть на базові витрати. У Німеччині для таких випадків є Grundsicherung — допомога, яка «дотягує» до мінімально гідного рівня. Держава рахує не лише стандартну споживчу суму (Regelbedarf), а й реальні витрати на оренду й опалення — звісно, у межах «розумних» місцевих норм. Ключ тут — звичне проживання в Німеччині; виплата не подорожує з вами, якщо ви переїжджаєте жити за кордон. Українцям варто знати: до пенсійного віку зазвичай діє Bürgergeld (SGB II), а вже у пенсійному — Grundsicherung. Підготуйтеся до бюрократії: реєстрація адреси, договір оренди, банківські виписки, довідки про доходи й активи — стандартний пакет.

Іспанія — Pensión no contributiva de jubilación (PNC)

Іспанська PNC — це рятівний круг для тих, хто не зміг назбирати достатньо стажу. Правило просте й суворе: вік від 65 років і 10 років проживання з останніх 16, причому останні 2 — безперервно. Держава дивиться на ваші ресурси не лише персонально, а й на рівні домогосподарства. Виплата жорстко «прив’язана» до Іспанії: змінили країну проживання — готуйтеся до зупинки. Для українців перший крок — empadronamiento (реєстрація за місцем), далі — довідки про доходи та активи. І маленький лайфхак: офіційна сума річна і платиться у 14 частинах, тож на руках на місяць це виглядає скромніше, ніж у річних цифрах.

Італія — Assegno sociale (INPS)

В Італії соціальна допомога у старості звучить як Assegno sociale. Вона про тих, хто старший за 67 років, мешкає в країні принаймні 10 років безперервно і справді потребує підтримки. Для громадян третіх країн часто потрібен довготерміновий статус — permesso di soggiorno UE per soggiornanti di lungo periodo. Допомога не «мандрує» разом із вами: виїхали надовго — право зникає. Найзручніший шлях подачі — через INPS онлайн (SPID/CIE) або за допомогою patronato. Не забувайте про місцеві нюанси: деякі відділення чутливо ставляться до довгих поїздок за межі Італії.

Нідерланди — AOW (базова державна пенсія)

Голландська AOW — це не соціальна допомога, а базова пенсія, яку ви «будуєте» роками проживання/страхування: приблизно 2% за кожен рік, максимум — 50 років до пенсійного віку. Приємна деталь: AOW можна отримувати за кордоном. Але є підводні камені: якщо у вас неповний стаж, сума зменшується, а будь-які доплати для доведення до мінімуму (AIO) — це вже соціальна допомога і не експортується. Для українців під тимчасовим захистом усе тримається на факті страхування в системі AOW: працювали/були застраховані — буде стаж.

Португалія — Complemento Solidário para Idosos (CSI)

Португальський CSI — це радше «надбавка», ніж самостійна пенсія: держава дивиться на ваші доходи і доплачує, щоб ви дотягнули до певного референсного рівня. Потрібні роки резиденції, суворий means‑test і чесність щодо активів та житла. За кордон виплата не їде. Для українців базові кроки — отримати NIF і NISS, підтвердити проживання, подати докази доходів. Пам’ятайте: якщо змінюється фінансова ситуація, про це треба повідомляти одразу — інакше потім можуть вимагати повернення переплат.

Швеція — Garantipension

Шведська гарантійна пенсія — це «підлога», яка рятує від падіння тих, у кого низькі трудові пенсії. Повну суму отримують ті, хто прожив у Швеції приблизно 40 років; мінімальний поріг — 3 роки (із координацією в межах ЄЕЗ/Швейцарії). Важливий момент: гарантійну пенсію не експортують, вона для резидентів. Натомість трудові частини (income/premium) — так, можуть їхати з вами. Українцям із часовим захистом варто розуміти: права тут не «переносяться автоматично» — усе вирішують реальні роки проживання в Швеції.

Ірландія — State Pension (Non‑Contributory)

Ірландська «невнескова» — це про доведення доходу до мінімального рівня, але лише для тих, хто справді живе в Ірландії. Тут діє магічна формула Habitual Residence Condition: держава оцінює ваші зв’язки з країною — час перебування, сім’ю, роботу, наміри. Виплата, як правило, не експортується. Для українців із Temporary Protection це не закрита двері: доведіть звичне проживання — і маєте шанси. Важливо не плутати цю допомогу з внесковою пенсією (Contributory) — у неї зовсім інші правила й вона може «поїхати» за кордон.

Якщо ви плануєте старість у Європі, варто знати:

• Соціальні пенсії (ASPA/PNC/Assegno sociale/CSI/гарантія Швеції/ірландська non‑contrib.) не «переїжджають» за кордон. Виїзд на ПМП за межі країни зазвичай означає припинення виплат.

• Внескові/резидентські базові пенсії (французька retraite, нідерландська AOW, трудові елементи у Швеції) — як правило, можна отримувати за кордоном, за умови подання сертифікату життя та виконання інших формальностей.

Багато українців, які переїхали до Європи через війну, розглядають майбутнє саме тут. Але соціальна пенсія — це не «швидке рішення». Вона вимагає довгих років легального перебування, постійного проживання та відповідності доходам.

У Франції більшість українців під тимчасовим захистом не зможуть претендувати на ASPA одразу. Лише статус біженця чи додаткового захисту може відкрити доступ швидше. Для решти — це довгострокова перспектива.

Соціальна пенсія — це дзеркало цінностей Європи. Вона гарантує, що навіть ті, хто не зміг накопичити пенсійний стаж, не залишаться на узбіччі. Але це не універсальна «пільга для всіх», а контракт між людиною та державою. Франція показує, як цей баланс працює: строгі умови, адресність, контроль. Для українців це ще й нагадування: планувати старість у ЄС треба заздалегідь, враховуючи не лише сьогоднішні обставини, а й довгострокові правила.