Українське село в Бразилії

Бабусі Стефі 95 років. Вона вважається другим поколінням українських мігрантів, бо народилася вже в Баразилії. Мама пані Стефи, Тереза Тесюк, попала в Бразилію, коли їй було 10 років. А тато, Василь Драгомерецький – у 18.

Відчуття абсолютно сюрреалістичні. Десь далеко в Бразилії, майже на кордоні з Аргентиною ти заїжджаєш в село, де написано «Ласкаво просимо», всі назви крамниць з українськими прізвищами. В центрі села українська церква і майже в кожному дворі живуть українці.

Таких «укранських сіл» в Бразилії 42. Бабця Стефа все життя прожила в селі, освіти не отримала. Допомагала священникам і служила при церкві. Каже, що прожила дуже щасливе життя.

Зараз сім’я займається малим фермерством, тримають 28 корів, мають установку для переробки молока. Через день здаються 1500 літрів молока. Все працює через коорперацію, яка і досі сильно розвинута і дає добрий прибуток українським селянам в Бразилії.

Новини Партнерів