У ці вихідні відбулися парламентські вибори одразу у трьох країнах: у Румунії, Венесуелі, Кувейті в умовах пандемії коронавірусу. Три країни переживають кризу, яка зачіпає різні сфери. Результати цих виборів можуть спричинити зміни у зовнішній і внутрішній політиці.
“Велика Румунія” в дії
Результати парламентських виборів у Румунії 6 грудня говорять про те, що значна частина румунського суспільства розчарувалася в здатності партій ліберального спрямування навести лад в країні і впоратися з пандемією коронавірусу і купилася на гасла популістів. Виборчі дільниці відвідала лише третина громадян. Вперше до румунського парламенту проходить ультранаціоналістична партія “Альянс за єдність румунів” Георгія Сіміона і Клаудіо Тарзіу з результатом 9% голосів, що є тривожним сигналом для України.
Партія виступає за реалізацію ідеї “Великої Румунії”, яка полягає в об’єднання Румунії та Молдови в одну державу та приєднання частини Північної Буковини та регіону Герца, які сьогодні перебувають у складі України (Чернівецька область). Партію було створено торік 34-річним громадським діячем Георгієм Сіміоном. У 2015 році він організував ходу в Кишиневі прихильників об’єднання Румунії та Молдови (уніоністи). Йому на п’ять років заборонили в’їзд до Молдови. У 2019 році Сіміон балотувався на виборах до Європарламенту з гаслом “Велика Румунія у Європі”.
Партія “Альянс за єдність румунів” обіцяла захищати права етнічних румунів у Сербії та Україні у разі проходження до парламенту. В Україні проживають понад 150 тис. етнічних румунів. У різні роки Бухарест практикував незаконне видавання румунських паспортів жителям прикордонних регіонів України. Ультранаціоналіст Сіміон, подібно прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, наполягатиме на скасуванні закону про мову 2017 року, що передбачає переведення навчання українською мовою, зокрема в румунських школах.
Навіть перебуваючи в опозиції, “Альянс за єдність румунів” буде використовувати парламент як майданчик для озвучування пропозицій, які будуть зачіпати суверенітет і територіальну цілісність України. Єдине, в чому збігаються інтереси України і румунських ультранаціоналістів, – так це Придністровський конфлікт. У 2012 році, бувши лідером громадянської платформи Ac?iunea 2012, Сіміон організував мітинг у Кишиневі з вимогою видворити посла РФ у Молдові і вивести російські війська з Придністров’я.
Найбільше голосів (близько 30%) на парламентських виборах отримала опозиційна “Соціал-демократична партія”, якою до літа 2019 року керував скандальний політик Лівіу Драгня, тоді як за “Націонал-ліберальну партію” прем’єр-міністра Людовика Орбана проголосувало 25% виборців, за блок “Союз порятунку Румунії – Партія волі, єдності і солідарності” Дана Барни і Дачіана Чиолоса – 15%. Премєр-міністр Орбан подав у відставку після поразки своєї партії. Фактично значна частина румунських виборців проголосувала за партію, яка виправдовує корупцію.
“Соціал-демократична партія” перебувала у владі в Румунії в коаліції з “Альянсом лібералів і демократів” з грудня 2016 по травень 2019 року. На посаді спікера нижньої палати парламенту Лівіу Драгня намагався провести закони, що пом’якшують антикорупційне правосуддя. Драгню звинувачували у фальсифікації результатів референдуму щодо усунення від влади президента Траяна Бесеску, у відмиванні грошей у Бразилії, нецільовому використанні 20 млн євро з фондів ЄС, перевищенні посадових повноважень. Чинний лідер “Соціал-демократичної партії” Марчел Чиолаку також підозрюється в корупції. Коли він очолював місцеве самоврядування в місті Бізау, то будівельна фірма Mecan Construct отримала контакти на ремонт вулиць і тротуарів за завищеною вартістю.
Під натиском вуличних акцій протесту в Румунії змінилися три прем’єр-міністри, а коаліція есдеків і лібералів розпалася в травні 2019 року. Драгню отримав 3,5 року тюремного ув’язнення. З листопада 2019 роки у владі в Румунії перебуває уряд меншості на чолі з “Націонал-ліберальною партією”, який підтримує чинний президент Клаус Йоханніс. У планах було провести дострокові парламентські вибори, економічні реформи, посилити боротьбу з корупцією, домогтися економічного зростання в Румунії, але цьому завадили пандемія коронавірусу, карантин, локдауни.
З березня 2020 року коронавірусом заразилися понад півмільйона румунів, а померли понад 12 тис. пацієнтів. За інформацією Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), з січня по липень безробіття в Румунії зросло з 3,7% до 5,4%, ВВП за перше півріччя знизився на 4,6%, і до кінця 2020 року очікується зростання дефіциту бюджету до 8,6%. У румунському суспільстві зростає невдоволення чинною владою. З січня по листопад рейтинги “Націонал-ліберальної партії” знизилися з 47,4% до 23,6%. Не дивно, чому значна частина виборців проігнорувала вибори. Голосувати пішли найактивніші прихильники соціалістів. Пенсіонерам та іншим прихильникам “Соціал-демократичної партії” припав до смаку розроблений ними законопроект про одноразове збільшення пенсій на 40% попри непрості часи для румунської економіки.
“Соціал-демократична партія” не зможе прийти до влади, якщо “Націонал-ліберальна партія” і блок “Союз порятунку Румунії – Партія свободи, єдності і солідарності” домовляться про коаліцію. Якщо їм не вистачить місць для формування більшості в парламенті, то їм шукати третього партнера. Найпривабливішим для них є “Демократичний альянс угорців Румунії” Ґунора Келемена, за який проголосували близько 6% румунських громадян. “Націонал-ліберальна партія” і “Демократичний альянс угорців Румунії” близькі ідеологічно і входять до правоцентристського блоку “Європейська народна партія” у Європарламенті. “Альянс за єдність румунів” надмірно реакційний, і його входження до складу провладної коаліції може призвести до зростання міжпартійних розбіжностей і конфліктів, до погіршення відносин із сусідніми країнами.
Джерело: https://ua.112.ua/statji/vyborchyi-vikend-naslidky-vyboriv-u-rumunii-venesueli-ta-kuveiti-560353.html
ДОВІДКОВО:
Румунська опозиційна Соціал-демократична партія (PSD) виграла на парламентських виборах, що пройшли в неділю, свідчать результати підрахунку 94% голосів.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Mediafax.ro.
За попередніми даними, соціал-демократи, яких очолював нині ув’язнений за зловживання владою Лівіу Драгня, набрали 30,2% голосів на виборах до Сенату і 29,8% на виборах до Палати депутатів.
Чинна партія влади прем’єр-міністра Людовика Орбана, консервативна Націонал-ліберальна партія (PNL), на другому місці з 25,5% і 25,11%.
Правоцентристський альянс USR-PLUS, найвірогідніший союзник правлячої партії, здобув 15% на виборах до Сенату і 14,5% до Палати депутатів.
Ще дві партії долають 5-відсотковий бар’єр – ультранаціоналістичний Альянс за румунську єдність (8,8% та 8,7%), який уперше опиниться в законодавчому органі, і Демократичний альянс угорців в Румунії (6,2% і 6%).
Малоймовірно, що соціал-демократи зможуть сформувати уряд, оскільки у Націонал-ліберальної партії прем’єр-міністра Людовика Орбана більше потенційних союзників.
Окрім USR-PLUS, союзником партії прем’єра є UDMR, яка вже заявила, що хоче співпрацювати.
Аутсайдерами виборів стали Партія національної єдності (PMP) експрезидента Траяна Бесеску та PRO Romania експрем’єра Віктора Понти, які не подолали виборчий бар’єр.
Явка була рекордно низькою і склала всього 33%.
peredplata
