Права буковинців при їх затриманні

Кожне затримання для звичайної особи є значним психологічним стресом. Але в цій складній ситуації необхідно пам’ятати про свої права, головними з яких є:

1) право знати мотиви затримання. Це може бути підозра у вчиненні злочину, встановлення інформації про особу з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, інші підстави для затримання. Вимагайте чіткого пояснення про зміст і час вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, факти про які встановлюються. Адже поширеними мотивами затримання осіб є необґрунтована необхідність їх порівняння з фотороботами розшукуваних осіб тощо. За наявності рішення суду про взяття під варту Вас повинні з ним ознайомити;

2) право знати особу, яка здійснила затримання. Для цього слід попросити посадову особу назвати її ім’я і прізвище, займану посаду і вимагати пред’явлення службового посвідчення. Потрібно з’ясувати, чи відповідний орган, де працює особа, має право здійснювати затримання;

3) право вимагати детального роз’яснення своїх прав. Необхідно, щоб посадова особа не обмежувалася простим перерахуванням прав, передбачених законом. За Вашим проханням вона має пояснити зміст всіх можливостей особи і порядок їх реалізації;

4) право на повідомлення одного з родичів чи близьких осіб про затримання. Обов’язок негайно здійснити таке повідомлення лежить на органові, що здійснив затримання. Для цього слід надати контактну інформацію (номер телефону) такого родича чи близької людини;

5) право вимагати повідомлення свого захисника або одержати можливість зв’язатися з іншим захисником, а також право мати побачення із захисником з моменту затримання і до першого допиту. У випадку відсутності знайомого адвоката чи іншого фахівця у галузі права потрібно вимагати надання контактів колегії адвокатів чи окремих адвокатів та створення можливостей для розмови з ними;

6) право не відповідати на запитання (зокрема не свідчити щодо себе членів сім‘ї чи близьких родичів). Будь-які запевнення посадових осіб про те, що мовчання підтверджує підозри і лише надання свідчень покращить Ваше становище, не відповідають закону. Адже ст. 63 Конституції України передбачає, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів;

7) вимагати реєстрації факту затримання. Затримання має бути оформлене протоколом або ж зареєстроване у відповідних журналах органів влади, куди доставляються затримані. Аби уникнути незаконних затримань у деяких відділеннях міліції запроваджено постійний відеоконтроль відвідувачів;

8) право робити зауваження до протоколів. Протоколи під час затримання оформляються посадовими особами. Але затримана особа має право в окремій графі викласти свою позицію щодо часу і місця затримання, обґрунтованості затримання, завданої шкоди під час затримання тощо;

9) право оскаржити дії щодо затримання та вимагати звільнення у разі відсутності підстав для затримання. Затримана особа має право оскаржити незаконне затримання до керівника органу, де утримується особа, прокурора або до суду;

10) право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного затримання. Законодавство передбачає можливість відшкодування такої шкоди у випадках закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або за недоведеністю участі затриманої людини у вчиненні злочину, а також у разі постановлення виправдувального вироку. Орган дізнання, слідчий, прокурор чи суд зобов’язані роз’яснити особі порядок поновлення її порушених прав. В інших випадках шкода, завдана порушенням прав особи при затриманні, може бути стягнута за рішенням суду на підставі положень Цивільного кодексу України. Відшкодуванню підлягає як майнова, так і моральна шкода.
Головний спеціаліст Чернівецького міського управління юстиції
Зоя ФЕДИК

Новини Партнерів