Про традиції, пов’язані зі Страсним тижнем, розповідає заслужений діяч мистецтв України, етнограф Микола Шкрібляк.
10 квітня – Великий понеділок, перший день Страсного тижня. Починається підготовка до Великодня. Встають ще до сходу сонця, прибирають в оселі та на обійсті.
11 квітня – Великий вівторок. Закінчують домашні справи, перуть, готують святковий одяг до Великодня. Чоловіки заготовляли дрова для випікання пасок.
12 квітня – Велика середа. Вважається, що цього страждального дня Іуда зрадив Ісуса Христа. Віряни йдуть до церкви, щоби висповідатися та покаятися. Дівчата готували яйця для писанок.
13 квітня – Великий або чистий четвер. Вранці милися, переодягалися в чисті сорочки, матері купали дітей. Зазвичай у четвер господині пекли паски. Вогонь у печі розпалювали освяченими вербовими гілками. Перша паска називалася дорою, на ній робили тільки хрест. Її клали у великодній кошик. Після обіду в четвер йшли до церкви на Богослужіння і приносили додому Страсну свічку. Вважалося, що вона помічна від грому, нечистої сили, недуг.
14 квітня – Велика (Страсна) п’ятниця. Цього дня намагалися нічого не робити. Розмовляли притишено, не сварилися. Це був скорботний день, коли молилися і думали про муки розіп’ятого Христа.
15 квітня – Велика (Лазарева) субота. Останній день передвеликоднього посту, коли поховали Христа. У церквах служать молебень, здійснюють миропомазання. У суботу господині готували страви до святкового столу. Коли починало смеркати, складали великодній кошик, який використовували тільки для освячення паски. Це зазвичай робив найстарший член родини. Першою у кошик клали паску, потім – писанки, крашанки, варені очищені яйця, сіль, хрін, часник, сир, масло, сало, ковбасу, буженину. Накривають його зверху спеціально вишитим рушничком.
peredplata
