Виставка «Доля України, вишита хрестами»

Митець народився 1941 року у Таращанському районі, на Київщині. Він виріс у вишитому світі української народної культури. Мама Івана Рябчука, Віра Павлівна, яка завідувала бібліотекою Уманського педінституту імені Павла Тичини, все життя вишивала – сорочки, ікони, рушники, картини, штори, скатертини. Вся хата була у вишивках.

А Іван Рябчук захопився музикою. У 1959 році закінчив Львівське музичне училище, згодом Ніжинський педінститут імені Гоголя. Впродовж майже 40 років викладав в Уманському педучилищі хорове диригування, грав в оркестрі. З 2009 року разом з дружиною проживає в Ірпені.

За життя мами Іван Рябчук не вишивав, узявся за голку 2002 року, вже після її смерті.

Спочатку Іван Іванович вишив портрет Тараса Шевченка і вірш «Заповіт». Потім «Думи мої», далі – «Тече вода». Звичайно, відтворив на полотні уривок із поеми «Гайдамаки» «Гонта в Умані». Ця робота захопила, перетворилась на справу життя. Іван Іванович вишиває поруч з віршем ініціали Кобзаря, дату і місце написання поезії, а також свої ініціали та дату й місце вишивання.

На запитання, чому він вишиває саме Кобзаря, Іван Рябчук відповідає: «Тарас Шевченко – це наше все».

Майстер витрачає на одну вишивку від місяця до трьох. Устає раненько і береться за роботу. Як тільки випаде вільний час, відразу ж бере в руки полотно, голку і нитки. Досвідчені майстрині говорять, що вишивка Івана Рябчука – ідеальна. Її зворотній бік такий же гладенький, без жодного вузлика, як і лицьовий. Іван Іванович вишиває хрестиком. Серветки облямовані вишитим орнаментом і мереживом.

2018 року колекція вишитих фрагментів «Кобзаря», яку створив Іван Рябчук, була внесена до Національного реєстру рекордів України.

Кінорежисер, письменник і громадський діяч Петро Олар залучив талановитого вишивальника до участі в заходах, які утверджують Україну в Європі. Частина виставки «Вишитий Кобзар» експонувалася в Литві і Латвії. Нині вона у Чернівцях.

Побачити експозицію можна буде протягом наступних двох тижнів.