Приміщення Кіцманського музею: легше знести, ніж відремонтувати?

Приміщення Кіцманського музею: легше знести, ніж відремонтувати?У самому серці Кіцманя, обіч центральної вулиці міста розташована невисока сіра будівля, яку частково закривають від поглядів перехожих дерева і кущі. В ній розміщується Кіцманський краєзнавчий музей (філія Чернівецького обласного музею). Ми вже звикли до непрезентабельного похмурого вигляду споруди і тріщин на фасаді, та останніми роками на будівлі почали обвалюватися карнизи під дахом. Це нагадало кіцманчанам, що приміщення музею в аварійному стані, тож потрібно швидше приймати рішення, що з ним робити.

Як свідчить дата на флюгері, будівлю звели у 1890 році за часів Австро-Угорщини. З тих пір і до радянських часів у цьому приміщенні розміщувалася пошта. До ювілею Франца Йосипа кіцманчани саме тут поставили пам’ятник цісарю, під час правління якого Кіцмань зазнав найбільшого розквіту. Будівлю пошти та пам’ятник біля неї зображено на старовинних поштових листівках (див. ілюстрацію).

— У 1982 році в цьому приміщенні відкрили музей дружби народів, а з 1992 року тут розташовується філія Чернівецького обласного краєзнавчого музею, — розповідає Оксана Савчук, науковий співробітник Кіцманського музею. — Будівля давно визнана аварійною, але кошти на її ремонт не виділяються, тому з кожним роком становище погіршується. Лише коли протікав дах у 97-98 роках міськрада виділила кошти на частковий ремонт та фарбування покрівлі. Зараз багато хто говорить, що це приміщення треба зруйнувати, але я проти цього. Будинок має історичну та архітектурну цінність і я вважаю, що місто має його зберегти.
Будівля музею належить громаді Кіцманя, тобто знаходиться на балансі міської ради, яка і уповноважена приймати рішення про капітальний ремонт або знесення приміщення. У серпні міська рада оголошувала громадські слухання, на яких мали обговорити доцільність знесення приміщення краєзнавчого музею, і запрошувала на них жителів міста та депутатів усіх рівнів. Але чомусь на слухання не прийшло жодної людини. Тоді питання музею розглядали на сесії міськради, де вирішили, що подальшу долю аварійного приміщення має визначити громадська художня рада, створена при міськраді. Саме в компетенції цього дорадчого органу відтепер буде контроль за якістю художньо-естетичного оформлення міського середовища та підготовка пропозицій для прийняття міською радою та її виконавчим комітетом рішень. Художню раду при міськраді, до якої входить 13 осіб, очолює головний архітектор Кіцманя Олександр Олійник. Її засідання має відбутися найближчим часом і першим планується розглянути питання щодо подальшої долі приміщення музею.

Група жителів Кіцманя, старожилів, на чолі з Орестом Моргочем, виступає проти знесення будівлі, з цього приводу вони звернулися до голови райдержадміністрації. Олег Унгурян вважає: якщо жителі міста хочуть зберегти приміщення музею, то спеціалісти будівельники, архітектори мають визначити, чи можливо відремонтувати будівлю, використовуючи сучасні технології. Якщо це так, то на її капітальний ремонт і реконструкцію потрібно передбачити кошти в бюджеті на наступний 2014 рік. Необхідно також оновити і доповнити експозицію музею, щоб повноцінно відобразити всі періоди історії Кіцманщини, в тому числі — роки незалежності України.
І прихильники знесення приміщення музею, і противники цього одностайні в одному: в таких умовах музей повноцінно функціонувати не може, адже тут опалюється лише одна кімната, а стіни мають тріщини з усіх боків. А поки жителі міста та чиновники міркують над тим, що робити з аварійною будівлею в центрі Кіцманя, в музеї знаходиться близько двох тисяч цікавих та унікальних експонатів, які розповідають про життя та історію нашого краю, видатних особистостей, тут відбуваються різноманітні виставки.
Тож якщо ви небайдужі до нашої минувшини, завітайте до музею і доторкніться до безцінної спадщини наших предків та видатних сучасників.

Ольга КУЛЬКО

Вільне життя

peredplata