На 74-му році життя помер видатний чернівецький звукорежисер та заслужений діяч мистецтв України Василь Стріхович.
Про це у Facebook повідомив народний артист Павло Дворський.
\”Сумна новина. На 74 році життя помер Василь Іванович Стріхович.Його називали \”батьком естрадних зірок\”. З його легкоі руки пішли в світ пісні В.Івасюка,\”Смерічки\”.Понад 40 років віддав Василь Іванович Чернівецькому телебаченню . Та ввійшов він в історію всього украінського телебачення.Дякуємо Вам, Василь Іванович. Пам\”ятатимемо Вас -завжди\”, – написав співак.
Василь Стріхович понад 40 років працював звукооператором та режисером Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії. Завдяки йому не один десяток співаків, які живуть не лише в Україні, а й за її межами, розкрили свій талант. Саме Стріхович випустив уперше в ефір ще нікому не відомого Іво Бобула з піснею Левка Дутківського \”Якщо любиш — кохай\”, Олександра Сєрова.
Щира дружба та плідна співпраця пов\’язувала його з Володимиром Івасюком. Вони познайомилися на студії 1966 року, де гурт \”Смерічка\” записував до новорічної програми фонограму пісні \”Сніжинки падають\”. А вже 1967 року В. Стріхович записав пісню В. Івасюка \”Я піду в далекі гори\”, яку було включено в програму \”Камертон доброго настрою\”. А в вересні 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми \”Камертон доброго настрою\” прозвучала прем\’єра пісні, що судилося стати радянським хітом і українським шлягером на всі часи — \”Червона рута\” Володимира Івасюка. Путівку в життя їй дав теж звукорежисер Василь Стріхович.
Аудіозаписи Василя Стріховича і зараз вважаються неперевершеними, хоча робилися старими технічними засобами. Музиканти кажуть, що у Стріховича 200 відсотковий слух. А ще він вмів проникнути у суть твору, відчути справжню талановиту пісню та виконавця і завжди намагався допомогти їм розкрити свій талант.
Останні роки свого життя Василь Стріхович проживав у місті Буча під Києвом.
peredplata
