11 грудня минає 5 років, як відійшов у кращі світи знаний буковинський репортер, Заслужений журналіст України Володимир Пелех. Останні роки свого життя він дописував до газети \”Час\”.
У журналістських матеріалах Пелеха, незважаючи у який рік і за якої епохи вони були написані, стрижнем проходив професіоналізм.
Вони дійсно були і залишаються прикладом класичної новелістики, яку можна і студентам викладати, і нинішнім журналістам на них вправлятися у підвищенні професійного вміння.
Нещодавня презентація книги Володимира Григоровича «Крізь розум і серце» на кафедрі журналістики Чернівецького національного університету ім..Ю.Федьковича тільки підтвердила це.
Студентам вдалося через призму пера Володимира Пелеха з висоти двадцять першого століття глянути на країну, якої давно немає, на людські стосунки, яких давно немає, на журналістику, якої вже майже немає, на справжніх героїв тієї епохи – людей, яких, здебільшого, теж уже немає, але імена яких залишилися на сторінках пожовклих газет. І – на сторінках цієї посмертної книги Журналіста.
На сторінках газети «Час», де в останні роки життя Пелех вів постійну колонку, читачі ще до сего часу пам’ятають гострі, влучні, неупереджені його слова.
Знаючи патріотичну позицію Володимира Григоровича, не сумніваємося, що його журналістське перо дало би гідну оцінку перекинчикам, привладним холуям та партійним манкуртам, які правлять бал у політичному шабаші, що коїться зараз і в Україні, і на його, Пелеховій, Буковині.
Та можемо запевнити – хай у тих кращих світах, дорогий колего, тобі буде спокійно. Ми відчуваємо твою підтримку і вона додає нам сил для боротьби!