МАЖОРИ
На пляжі — за море, за гори,
Де долари, єври в ціні,
Летять відпочити мажори,
Купають коханок в вині.
Блюють у чужім океані,
Набравшись ікри, як боргів,
Синочки і доні кохані
Земних українських богів.
Закон не дає їм пропасти.
Панують безжурно роки,
Бо вміли доволі накрасти
В народу Вкраїни батьки.
В Парижі, у Лондоні діти
Проводять собі уікенд.
На зиму — у Гарвард чи в Ітон.
Бо бабця-Європа — не бренд.
Ворожі атаки не будять
Їх вдосвіта у бліндажі.
Їх навіть за вбивство не судять.
Це ми у суспільстві чужі.
По світу мажори мандрують
(Не там , де кривавий полин),
Поки татусі декларують
Усе, що собі нагребли.
Поки запихають в офшори
Мерщій за мільйоном мільйон.
Гуляють по світу мажори.
Іде на прорив батальйон.
Під “Гради” , у шал БТРів.
Мажори шампанське жеруть.
Із них не бува волонтерів.
В атаку таких не беруть.
Вони не були на Майдані.
Їх в Сотні Небесній нема.
З героїв на телеекрані
Сміялись хіба крадькома.
…В Париж ,у Лозанну, у гори,
В екстрим, щоб зашкалював пульс,
Летять українські мажори.
О ні, не під кулю сліпу,
Де смерть у бійців в узголов’ю,
Де вічність свою пектораль
Героїв гарячою кров’ю
Малює і досі, на жаль.
© Неля Кінзерська
peredplata
