У церкві святого Георгія у резиденції Вселенського патріархату в Константинополі під час святкової літургії за участю патріарха Варфоломія предстоятелю Православної церкви України Епіфанію вручили томос про автокефалію української церкви.
Під час вручення томосу у храмі були представники української церковної та світської делегації.
До делегації входить і президент України Петро Порошенко, який також має отримати текст томосу. Тобто, ім’я Петра Порошенка вписане у текст томосу.
З врученням томосу про автокефалію створення помісної православної церкви в Україні можна вважати завершеним й після цього має початись процес визнання її іншими помісними церквами світу.
Томос є патріаршою та синодальною грамотою про надання автокефалії (незалежності) православній церкві та визнання її рівною серед інших 14-ти помісних православних церков.
“Час настав” для славної Святої митрополії Києва отримати духовну незалежність, будучи включеною до тіла помісних та святих Православних автокефальних церков, шляхом включення шанованого імені Вашого блаженства (митрополита Епіфанія) до канонічного православного диптиху”, – сказав Вселенський патріарх на церемонії вручення томосу у неділю.
Він підкреслив, що “сьогодні, офіційно і канонічно, ви стаєте п’ятнадцятою церквою у благословенному хорі Автокефальних церков”.
Цей документ видається один раз і є основою існування церкви.
Митрополит Епіфаній у своєму виступі згадав предстоятеля колишньої УПЦ Київського патріархату Філарета, подякував йому за працю на розбудову церкви і назвав його “старцем і наставником”.

Після отримання документу вже повноправний предстоятель автокефальної церкви Епіфаній направить листи-миру іншим предстоятелям помісних церков з пропозицією налагодити церковне (євхаристичне) спілкування, додавши копію томосу.
Томос про автокефалію Православної церкви України Вселенський патріарх Варфоломій підписав 5 січня під час зустрічі з Епіфанієм.
Того ж дня представники офіційного Києва та Константинополя опублікували 3-х сторінковий переклад томосу українською мовою.
“Проголошуємо, щоб уся православна церква, що перебуває у межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України… існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядованою”, – йдеться у томосі.
Предстоятель нової церкви має титул “митрополит Київський і Всієї України”.
Диво чи розкол
У телевізійному зверненні з нагоди отримання томосу президент назвав отримання томосу “справжнім дивом” і подякував Вселенському патріарху.

“Сьогоднішня подія в історії нашої країни збережеться в одному ряду з Володимировим хрещенням і з проголошенням незалежності України. Православний світ запам’ятає день, коли до родини церков-сестер увійшла повноправна церква України”, – сказав він.
Президент вважає, що томос “довершить утвердження самостійності Української держави, укріпить релігійну свободу, міжконфесійний мир, він посилить права і свободи громадян, особливо тих, які перебували поза спілкуванням із вселенським православ’ям і яких несправедливо таврували неканонічністю”.
Президент України запевнив, що “Україна поважатиме релігійний вибір і свободу віросповідання кожного громадянина”.
В УПЦ Московського патріархату вважають, що “не лише з позиції нашої церкви, але і на погляд цілої низки інших помісних церков те, що вчинив патріарх Варфоломій є грубим порушенням наріжних принципів буття церкви”, сказав ВВС News Україна голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу церкви архієпископ Климент (Вечеря).
За його словами, “визнати українське творіння патріарха Варфоломія можливо лише переступивши через постулати віри в наслідок якоїсь заангажованості, зрадивши архієрейській присязі”.
Православна церква України
Православну церкву України – саме так відповідно до томосу офіційно називається нова українська церква – створили на об’єднавчому соборі 15 грудня 2018 року.

Тоді ж її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія, який був єпископом УПЦ КП та намісником патріарха Філарета.
У соборі брали участь усі ієрархи колишніх Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також два єпископи УПЦ Московського патріархату (з майже 90) – Симеон (Шостацький) та Олександр (Драбинко).
Обидва були присутні під час церемонії вручення томосу.
Собор також затвердив статут нової церкви – своєрідну конституцію, яка регулює всі процедури функціонування ПЦУ.

Проект статуту розробили у Константинополі й наприкінці листопада його схвалив священний синод Вселенського патріархату. У Києві до нього внесли деякі правки.
Ввечері 15 грудня патріарх Варфоломій привітав Епіфанія та запросив його для співслужіння й отримання томосу.
16 грудня під час служби у Константинополі за присутності Варфоломія ім’я Епіфанія вперше згадали у диптиху (переліку) предстоятелів помісних православних церков.
Нова українська церква у цьому переліку посіла останнє 15 місце.
24 грудня Варфоломій поінформував усі помісні церкви про створення ПЦУ й намір надати їй томос, закликавши у майбутньому встановити спілкування з нею.
Визнання помісними церквами
На ПЦУ ще чекає складний та тривалий процес визнання іншими помісними православними церквами, який може тривати роки і навіть десятиріччя.
Після отримання “листів миру” від Епіфанія та копії томосу про автокефалію синод кожної помісної церкви може ухвалити рішення про відмову налагоджувати спілкування, про визнання нової церкви або ж відкласти рішення.
Наразі експерти передбачають, що кілька церков можуть порівняно швидко визнати ПЦУ, зокрема найчастіше називають Кіпрську, Елладську (Грецьку) та Румунську церкву.
Перед Новим роком синод Грузинської православної церкви не засудив і не підтримав надання автокефалії ПЦУ, відклавши рішення на час після надання томосу.
Натомість предстоятель польської церкви надіслав листа до Константинополя й негативно відгукнувся про створення ПЦУ, а також про канонічне визнання колишнього “розкольника” Філарета.
Одними з останніх, як очікується, визнати ПЦУ можуть Антіохійська (Сирія), Сербська та Болгарська церкви, які чи не найбільше можуть орієнтуватись на Російську православну церкву.

РПЦ різко засуджує надання автокефалії українській церкві і ще 15 жовтня розірвала церковне спілкування з Вселенським патріархатом.
31 грудня 2018 року предстоятель РПЦ Кирило надіслав листа Варфоломію, в якому у досить різкій формі закликав його не надавати томос українській церкві та навіть пригрозив йому Страшним судом.
РПЦ вважає неканонічними дії Вселенського патріархату, який 11 жовтня скасував своє рішення від 1686 року про тимчасове перепідпорядкування Київської митрополії Москві.
Константинополь знову підпорядкував собі Київську митрополію – тобто усіх православних України, й вирішив надати українській церкві автокефалію.
Проти створення автокефальної церкви виступили й більшість єпископів УПЦ Московського патріархату, яка підпорядковується РПЦ. Хоча їх також запрошували до нової церкви.
УПЦ МП вже покарала двох єпископів, які взяли участь в об’єднавчому соборі та відлучила їх від священнослужіння.
Втім, з моменту створення ПЦУ вже близько 40 парафій УПЦ МП перейшли до новоствореної церкви, заявив 5 січня спікер парламенту Андрій Парубій у Константинополі.
Верховна Рада також схвалила закон, який зобов’язує УПЦ у підпорядкуванні РПЦ перейменуватись так, щоб приналежність до Російської церкви була позначена у назві.
Томос і суперечки про статут

Статут Православної церкви України – один з основоположних дороговказів існування церкви (своєрідна конституція), заснований на томосі про автокефалію, викликав суперечки в українських церковних колах після затвердження 15 грудня.
Проте томос чітко зафіксував ці суперечливі на думку певних представників положення, а змінити томос українська церква права немає.
Найперше, згідно зі статутом і тепер вже томосом – автокефальна помісна українська церква має статус митрополії, а не патріархату. Але ПЦУ самостійно обирає собі предстоятеля без жодного узгодження з Константинополем.
Митрополит Епіфаній вже визнав, що такий статус сприятиме визнанню ПЦУ іншими помісними церквами світу, а питання патріархії – справа неблизького майбутнього вже після закінчення “етапу становлення”.
Найбільше публічних суперечок щодо статуту викликало те, що закордонні парафії колишньої УПЦ КП мають перейти до Вселенського патріархату.
Фактично помісна церква втрачає закордонні парафії, а їх налічується близько 60.

Співрозмовники ВВС з українського боку вказують, що керівник ПЦУ може спробувати знайти компроміс з Вселенським патріархом щодо закордонних парафій. Проте ця норма міститься й у томосі.
Частині українських церковників також не сподобалось те, що ПЦУ буде отримувати (купувати) святе миро у Константинополя. Але для багатьох помісних церков це є нормальною практикою і ця норма чітко прописана у томосі.
- Епіфаній пояснив, чому не буде поминати патріарха Кирила
- Кирило пригрозив Варфоломію Страшним судом через Україну
Ще більше критики лунало щодо необхідності узгодження з Константинополем канонізації святих ПЦУ. Ця норма є у статуті, проте у томосі її немає.
Ще одне застереження, яке висловлювали співрозмовники ВВС, що ПЦУ може спробувати вписати до статуту певну керівну роль колишньому патріарху УПЦ КП Філарету.

Статут, оснований на томосі, визначає статус церкви, функціонування її керівних органів, їх обрання та всі аспекти повсякденного церковного життя.
Статут, хоч і схвалили на соборі, проте єпископи не приховували плани внести до нього поправки. Окремі співрозмовники BBC не виключали, що спроби його змінити можуть відбутись вже у 2019 році.
Але внесення змін до статуту – справа дуже складна.
Зміни до статуту церкви
ПЦУ на своєму архієрейському соборі має право змінювати статут, проте тільки “у дусі патріаршого і синодального томосу”. А право тлумачити положення статуту щодо томосу має виключно Вселенський патріарх.
Зміни до статуту, внесені архієрейським собором, ще має затверджувати помісний собор – загальне зібрання архієреїв, кліриків, ченців та мирян. Це ж зібрання може правити статут самостійно.
Але питання, які зараз не прописані у статуті й потребують регулювання, попередньо ще розглядаються спільною комісією ПЦУ та Константинополя.
Митрополит Епіфаній вже анонсував, що поки збирати помісний собор, без якого поправки до статуту внести неможливо, немає потреби.
Предстоятель ПЦУ пообіцяв, що після отримання томосу в Києві планує скликати священний синод Православної церкви України – збір архієреїв, який має виконавчі функції церкви. Синод поступово має сформувати всі органи управління новою церквою.

Синод складається з митрополита Київського та 12-х єпархіальних архієреїв. Всі члени синоду потраплятимуть туди за ротацією на один рік. На перехідний період в ньому буде три постійні члени – колишній предстоятель УПЦ КП Філарет, екс-предстоятель УАПЦ Макарій та екс-представник УПЦ МП Симеон.
Розпочати роботу синоду найпростіше – його скликає митрополит Київський, а його члени визначаються автоматично за старшинством архієрейської хіротонії (часу висвячення в єпископи).
Деякі співрозмовники ВВС допускали, що ПЦУ спробує змінити порядок формування та роботи синоду, але це знову ж таки чітко записано у томосі.
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній вже неодноразово повторював, що суперечливі питання щодо модернізації календаря і перенесення дати свят за прикладом більшості помісних церков поки що не на часі.
У томосі також немає вимоги щодо спільного календаря з Константинополем.