5 червня могло б виповнитись 90 років Великому Буковинцю – Івану Снігуру.
Іван Назарович Снігур чи не найкраще з нас усіх знав Чернівці – як розкішні, святкові, цісарські, так і замурзані, облуплені, сумні, совєтські. З ним міг сперечатися хіба вчений-історик Олександр Масан. Але останній свої знання передав двом друзям – Ігорю Чеховському та Василеві Кожелянкові. І вони описали у своїх книгах те, що казав Масан.
Іван Снігур до історії Чернівців підходив зі своєю міркою. Ніхто і вже ніколи не зможе нею міряти це місто, яке оспівало не одне покоління поетів – від Георга Гайцена до Василя Бабуха через Пауля Целана, Розу Ауслендер та Мойсея Фішбейна.
Мірка Снігура до міста була міркою людей, які бруківку цього міста топтали.
На превеликий жаль, два роки тому на 88 році життя пішов у вічність збирач старожитностей, Заслужений майстер народної творчості України, почесний громадянин Чернівців.
Іван Назарович Снігур народився 5 червня 1929 в селі Грозинці Хотинського району Чернівецької області. Він був найстаршою дитиною в родині, де підростало ще троє малюків. Сільську школу з румунською та російською мовами навчання мусив покинути, бо треба було орати, сіяти і збирати урожай, аби допомогти батькам утримувати родину. Потім вчився на коваля, майстра з виготовлення візків.
У 1945 році батько повернувся з війни інвалідом. На сімейній раді вирішили, що Іванко мусить їхати на заробітки. У голодний 1946 рік юний Іван Снігур пішки прийшов з Грозинців у Чернівці. То був чи не найважчий період у житті Івана Назаровича.
В 1947-1949 рр. працював столярем-різьбярем на підприємстві (пізніше, у 60-х роках, він яскраво виявив свою творчу вдачу в такій самобутній галузі мистецтва, як декоративна дерев’яна композиція).
У 1960-1961 рр. Іван Назарович Снігур навчався в Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В.І. Мухіної (тепер – Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія ім. А.Л. Штігліца).
З 1949 до 1992 Іван Снігур працював у системі художнього фонду Спілки художників України та художньо-виробничого комбінату у Чернівцях. Проявив себе у різних жанрах мистецтва: живопис, оформлення декорацій, реклама, кераміка, дерево, скло, емаль, ткацтво та різні народні вишивки. Багато уваги приділяв писанкарству та реставрації образів на гутному склі. Впродовж багатьох років займався лозоплетінням.
Впродовж тривалого періоду Іван Снігур працював кореспондентом газети «Час», публікував цікаві статті з історії, мистецтва та побуту Буковини. Його матеріали базувались знаннях рідного краю, який він дуже любив і історію якого досліджував упродовж всього свого життя, збираючи факти по крупинках. Його колекція старожитностей – неоціненний скарб, який Майстер заповів майбутнім поколінням і на основі якого у Чернівцях сподіваємось, таки буде створено музей його імені.
peredplata
