Автор та директор видавництва «Наші книги» Володимир Москалюк уже передали щойно надруковані примірники твору у обласну книгозбірню.
– Поки люди проживатимуть свої життєві історії, доти існуватимуть ті, хто розповідатиме їх ширшому загалу. А відповідно також і ті, хто слухатиме ці історії або їх читатиме. У нашому поколінні ще у вигляді паперових книг, у майбутньому, коли вже наше власне життя саме стане далекою історією, сподіваюся, також, – прокоментував приємну подію автор дослідження Юрій Чорней. – Нехай навіть злі язики тепер кажуть про закриті вже новими ОТГ книгозбірні у Новоселиці, Боянах… У Заставні за приміщення бібліотеки змагаються у суді…
– Читачі майже трьох сотень буковинських бібліотек, які ще тримаються на плаву подвижництвом своїх працівників, невдовзі отримають змогу пірнути з головою, зануритися у безмежний космос затонулої чернівецької Атлантиди минулого, провідником до якого, як колись Вергілій для Данте, стане наш краянин, колишній чернівчанин, уродженець австрійського Інсбрука Петер Демант (Вернон Кресс). Спільно з видавцем Володимиром Москалюком мали честь передати до відділу комплектації обласної універсальної науковової біблітеки імені Михайла Івасюка півтори сотні примірників книги “Вернон Кресс. Життя під прикриттям”.
Ця книга – фаховий історико-біографічний нон-фікшн, що поєднує ретельне документальне розслідування життєвих таємниць героя, якнайтісніше вписаних в контекст епохи. Це той випадок, коли життєпис однієї людини несподівано стає біографією міста, країни, цілого покоління. Невигадане життя під прикриттям Вернона Кресса – це історія Чернівців і буремного XX століття у подіях одного людського життя.
– Книга покликана заперечити безликість історії, доторкнутися до вічності, відчути життя руками. Це той людський вимір минулого, яким часто нехтують, коли розповідають про масштабні історичні події: голодомори, війни, геноциди… Але людське життя – це не узагальнення, – продовжує автор розслідування Юрій Чорней. – Кожне життя, включно з нашим, це найдрібніші деталі. Унікальні і неймовірно важливі, які власне і визначають нашу сутність. Історія часто стирає ці індивідуальні відмінності на користь сухій статистиці… Натомість тут маємо правду про ХХ століття, засвідчену самим людським життям, а не сухим рядком у нудному підручнику з історії.
– Переді мною стояло найпростіше і водночас найскладніше завдання: розповісти про людину, чернівчанина, у контексті його часу. Мені здалося цікавим прожити разом із моїм героєм його життя – від народження до смерті – і подивитися, які події чернівецької, вітчизняної, світової історії і яким чином на нього вплинули… Коли я це зробив, раптом з’ясувалося, що за кожним людським життям добре проглядається загальна історія. Особливо важливо, що йдеться про український погляд на відомі події минулого.
– Було би цікаво здійснити такий самий дослід з мешканцями кількох європейських міст із ближчих до нас країн, наприклад, Центральної Європи. Тобто дослідити життя людей одного покоління в різних країнах і порівняти. Думаю, що результат нас би вразив. Так багато виявилося би у них спільного, так сильно ми пов’язані між собою, не підозрюючи про існування одне одного. Майже впевнений, що навіть знайшли би спільних знайомих. І це був би такий людський погляд на події великої історії.
Інколи саме життя укладає людські долі у такі карколомні сюжети, що їм позаздрить найвигадливіша фантазія. Мова про ті дивовижні збіги, які античні герої зазвичай називають «улюбленою розвагою богів». З одного боку Зиґмунд Фрейд, Густав Малер, Густав Клімт і Карл Краус – провідні представники віденської мистецької школи, Ольга Кобилянська, Йозеф Рот і Пауль Целан; з іншого – Йосиф Сталін і Варлам Шаламов, Борис Пастернак і Микола Бажан, Микита Хрущов і Максим Рильський, віце-президент США Генрі Волес і українська поетеса Ліна Костенко… Що поєднало таких різних людей? А заразом кілька сотень інших персонажів, які з’являються на 944 сторінках книги.
Можливий варіант відповіді – універсальна практика шести рукостискань, згідно з якою двох будь-яких людей на Землі поєднує ланцюг п’яти спільних знайомих. Хоча у випадку Чернівців і австрійця Петера Деманта, який народився в Інсбруку, однак «батьківщиною серця» вважав головне місто Буковини, кількість ланок такого зв’язку часто скорочується до двох-трьох.
Роман видано за сприяння Чернівецької обласної державної адміністрації в рамках обласної програми підтримки книговидання.
Незабаром питайте у бібліотеках області!