30 березня православні християни відзначають “Теплого Олекси” – День святого Алексія, який жив у IV столітті.
У народі цей день також називають “водотік”, “пролий глечик”, “з гір вода, “з гір потоки”.
Згідно з писанням, Олексій народився в багатій римській родині, його батьки були благочестивими християнами, допомагали знедоленим. Вони знайшли йому наречену зі шляхетної родини, однак у ніч після вінчання Олексій покинув свій дім і відправився відвідувати прощу по території сучасних Туреччини та Сирії.
Прибувши в місто Едеса, він роздав залишки свого майна, переодягнувся в лахміття і став просити милостиню. Протягом наступних сімнадцяти років Алексій жив милостинею, харчувався лише хлібом і водою, а всі ночі проводив в недосипанні і молитві.
Батьки Олексія відправили слуг в Едесу на пошуки сина, проте він так змінився, що вони подали йому милостиню, але не впізнали. Так Олексій прожив 17 років.
Чутка про святість Олексія широко поширилася по всій Сирії. Більш того, едеському церковному сторожу сама Пресвята Богородиця вказала на Алексія як на святого, йдеться в писаннях.
Тоді Олексій вирішив відправиться в місто Тарс, однак його корабель потрапив у шторм. Через якийсь час його прибило до берегів Італії. Тоді прочанин відправився в отчий дім. Там його теж не впізнали, але дозволили залишитися жити. Він жив у комірчині під сходами, і до нього був приставлений слуга, якому було наказано годувати мандрівника їжею з хазяйського стола.
При цьому Алексій постійно дотримувався посту і щодня молився. Так він прожив ще 17 років. В один прекрасний день під час недільної літургії в соборі святого Петра глас Божий вказав присутнім, що потрібно знайти людину «яка помолиться про Римі і весь народ його». Коли Алексія знайшли, він був мертвий. Обличчя покійного сяяло, а в руці у нього був якийсь сувій. Марно домашні намагалися вилучити сувій з рук святого.
Тільки коли прибув в будинок папа Інокентій I попросив у святого дозволу прочитати сувій, рука Алексія відкрилась. З сувою присутні дізналися про те, ким насправді був чоловік Божий.
Звичаї:
Цього дня працювати намагалися тільки вранці, а до вечора збиралися за столом всією сім’єю, щоб проводити зиму. В цей день прийнято ходити в гості до тещі.
Цей день присвячувався березі – одному з найулюбленіших дерев в народі, символу миру і чистоти помислів. У цей день збирали березові бруньки. За столом у цей день всією сім’єю пили березовий сік або спеціально приготовлений медово-березовий узвар, або збитень.
У народі говорили 30 березня: «На Олексія – з гір потоки». Відомо, що в цей день зазвичай тала вода тече в річки з гір, і в деяких районах навіть можуть наступити паводки.
Що не можна робити:
Багатьох цікавить питання, чи можна працювати у свято Теплого Олексія. Здавна працювати в цей день було не прийнято, зокрема шити або готувати їжу.
Також в цей день не можна планувати дорогу.
Народні прикмети:
Тепло на Олексія – рік буде врожайним.
Якщо погода 30 березня прохолодна, то весна буде пізньою.
Багато талої води – прикмета до того, що буде не тільки хороший сінокіс, а й багатий урожай.
Гуси летять високо – чекай снігопаду.
Після Олексія, за прикметами, можна ячмінь сіяти.
На Олексія полювання буде вдалим.
За православним календарем в цей день іменини святкують: Олександр, Олексій, Віктор, Гаврило, Макар, Павло.
peredplata
