Сьогодні виповнюється 586 років з дня першої письмової згадки про село Шубранець.
Нині Горішньошеровецької ОТГ Чернівецького району.
Шубранець – один із давніх населених пунктів на території Буковини.
Лише на 27 років молодший за Чернівці.
Як і багато інших українських святинь, грамота знаходиться в архіві МЗС у Москві.
Усіх Шубранчан зі святом!
Село Шубранець вперше згадано під назвою Собранець у грамоті молдовського господаря Іллі від 18 жовтня 1435 року. У ній йдеться про те, що воєвода Ілля дарує боярину Стану Бабичу серед інших село «на ім’я Собранець у Цецинської держави…” за його вірну службу йому з усіма доходами непорушно ніколи на віки вічні».
Оригінал грамоти виготовлений на пергаменті, написаний староукраїнською мовою (котра тоді була державною у Молдовському князівстві), до якого підвішена печатка, на якій можна прочитати: ««Печать Івана Ілія Воєводи, господаря землі молдавської». Нині грамота зберігається у архіві МЗС у Москві. Фотографія її зберігається в Академії у Румунії.
Текст опубліковано:
Costachescu M. Documentele Moldovenesti inainte de Stefan cel Mare. Volumul I. Documente interne. Urice, (Ispisoace), Surete, Regeste, Traduceri. 1374-1447. Iasi: “Viata Romaneasca” S.A., 1931. – С.420-421
Повний текст:
Хотин. 1435 Жовтень 18.
Ілля Воєвод дарує боярину Стану Бабичу села під назвою Собранець, біля Цецина, і Вашківці, і Будинець.
† Милістю Божою ми, Ілля Воєвода, господар землі молдавської, чинимо з цим листом нашим всім, хто його побачить чи почує, що істинний слуга наш вірний і боярин пан Стан Бабич служив раніше спочившому батьку нашому правою і вірною службою, а нині служить нам правою і вірною службою. Тому ми, бачачи його праву і вірну службу до нас, жалували йому особливою нашою милістю і дали йому в нашій землі молдавській села на ім’я Собранець у Цецинської держави і Васковці, Мішино село, аже Міше загубив свій маєток у хітлєнстві, і Будинці Михаїла Кошчієвича, аже і він загубив у хітлєньстві, то є дали нашому слузі за його вірну службу йому урік з усіма доходами непорушно ніколи на віки вічні, також і братам його, перш за все дітям його і внучатам його і пронучатам його і правправнукам (пращурятам) його і всьому племені його на віки. А готар тим селам усім з усіма старими готарями з усіх сторін, які із віка вічного уживалися. А на то є віра вищеписаного Іллі Воєвода і віра возлюбленого сина Романа, віра пана Журжа Фратовського і дітей його, віра пана Влачі Дворника, віра пана Щефула і брата його пана Мандри, віра пана Шефула, віра пана Дана і дітей його, віра пана Місі, віра пана Форова, віра пана Лазора і брата його пана Станчула, віра пана Вітолта, віра пана Козми Шандовича, віра пана Якуша, віра пана Бериндея стольника, віра пана Думи, віра пана Булоша чашника, віра пана Станчула коміса і віра всіх бояр наших великих і малих. А по нашому животі кого б обрано було господарем нашої землі, щоб їм не порушив або щоб їм утвердив і укріпив, а хто б те хотів порушити, той да є проклятий від Бога і Пречистої його Матері і від усіх святих і да є подібний Іуді і проклятому Арію і да буде анафема амінь. А на більше підтвердження тому всьому вище написаному веліли нашому вірному слузі пану Дінісу привісити нашу печать до цього листа нашого. Писав Якушь писар у Хотині в році 6943 Жовтня 18
P.S. Як і багато інших українських святинь, грамота знаходиться в архіві МЗС у Москві
Василь Мустеца
peredplata
