У Чернівецькому драмтеатрі великий кіпіш: профспілка виступила проти директора Марчака

Театр у закуліссі

У Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської великий кіпіш. Профспілкова організація виступила проти свого директора і художнього керівника, заслуженого працівника культури України Юрія Марчака. У різні інстанції, від міністра культури – до прокурора, пишуть звернення про те, що директор себе не так поводить, як того би хотілося колективу.

Підлив оливи у вогонь конфлікту й сам голова ОДА Сергій Осачук. Під час прес-конференції він прямим текстом заявив, що прийшов час для нового керівника театру. Причиною таких висновків стали нібито приятельські стосунки голови ОДА з директором театру. Ще на початку каденції Осачук сам прийшов до Марчака, як до свого старого знайомого. Обговорив з ним подальшу стратегію розвитку, плани на майбутнє.

  • Мені здалося, що я отримав соратника, адже ми хочемо дати нову якість театральному життю краю. Але після цього я побачив, що директор театру став інструментом партійної боротьби… він починав гратися у політику – воно призвело до тупику, – так говорив голова ОДА.

Далі він критикував репертуар, прагнув давати оцінку творчому колективу та творчим людям. І, насамкінець, прорік:

  • Якщо тебе не підтримує колектив, якщо у нас в ОДА та облраді десятки колективних звернень – не треба триматися за посаду. У Чернівецькому театрі прийшов час нового менеджера, нового управлінця…

Ніби у часи репресій за Сталіна: колектив просить покарати – розстріл.

А сам на себе збоку дивився голова ОДА?! Якщо ні, то я йому нагадаю, що до президента і його офісу пишуть люди, аби Осачука зняли з посади.  Та й до того, найбільша в Україні районна рада оголосила недовіру голові ОДА. Її підтримали окремі ради ОТГ.

Але досі Осачук не  йде у відставку. Досі тримається за посаду. Тож спітч про Марчака може цілковито адресувати самому собі.

Я не вдаватимусь в якісь морально-етичні аспекти конфлікту в колективі. Вони на совісті та на моралі тих, хто їх створює. А в останні дні активно публікує. Бо не один десяток років цей колектив працює зі своїм директором – художнім керівником. До цього року вони нібито не бачили у нього жодних недоліків. І враз – відкрилися очі: він і такий, і сякий…

Для глибшого розуміння проблеми потрібні факти.

Минулого року ми стали свідками конфлікту між головою ОДА Сергієм Осачуком та директором театру Юрієм Марчаком. Голова, і це видно, з великим пієтетом ставився до історичного минулого Буковини саме у часи її загарбання Австро-Угорською імперією. Він про цей період говорить з великою шаною і повагою. Вважає, напевне, імперію матінкою рідною для всіх буковинців. Деякий час Осачук був почесним консулом Австрії у Чернівцях.

Якось йому здалося, що український театр – це театр австрійський. І веде своє літочислення від побудови самого приміщення, а не від створення театру, як такого зі своєю трупою, реквізитами, виставами і т. д.  Тому вважав, що у 2020 році театру 115 років.

Так, будівлі театру саме стільки. Але перша українська театральна трупа зародилася у 30-му році ХХ століття у Харкові.

Пам’ятаєте Леся Курбаса, Березіль, Українське відродження?..

Саме звідти приїхали недостріляні актори у 1940 році на Буковину. І Марчак вважає, що українському театру – 90. Про це велися дискусії і в місцевій пресі.

Тоді Осачук вирішив, що на фронтоні театру треба встановити герб неіснуючої Австро-Угорської імперії. Марчак виступив категорично проти. Він вважає, що там потрібно встановити герб України – Тризуб. Його підтримав колектив. Бо ми – воююча країна. Ми воюємо за свою державу зі своїми символами. І будь-яка імперія для нас – це загарбники.

Осачукові тоді не вдалося на День міста урочисто прибити на театр герб імперії. Щоправда, й герба України там досі також нема. Напевне, Осачук таки затамував злобу на Марчака. І цілий рік шукав можливості для помсти.

Днями йому ще й пощастило. На посаду керівника обласного управління культури зараз проходить спецперевірку Михайло Крайс, колишній директор водоканалу.

Крайс з Марчаком раніше жили в одному будинку у центрі Чернівців. Ще у 90-х роках минулого століття у них були якісь побутові недоречності, чи то підвал не поділили, чи то горище?..

Тож Осачук, як видно,  отримав собі ще одного партнера у боротьбі з Марчаком.

Зараз почалося обливання брудом. Гидотні якісь факти вилізають назовні, ніби фекалії з каналізаційної труби. До боротьби залучаються методи пізнього Брежнєва: нібито гулянки з алкоголем, молоді дівчата і т. д. Гидота пре зі всіх каналів.

… Марчак стійко тримає удар. Він знає, чим все це закінчиться і для нього, і для Осачука!

Петро Кобевко

Р.S. У Києві почалися акції непокори Зеленському і його команді. Сергій Осачук у цей час ще відноситься до команди Зеленського «Слуга народу». Марчак на вибори кандидатував від опозиційної партії «Європейська Солідарність».

peredplata