Україна – восьма в антирейтингу HAMI: топ-10 «найнещасніших» країн

Українці, за розрахунками економістів, нещасніші за турків, але щасливіші за аргентинців

 

Люди щасливі, коли їхній добробут зростає, і страждають у періоди безробіття та зростання цін. Так стверджує економіст Стів Ханке з американського Університету Джона Хопкінса, який вираховує для 157 країн «індекс нещастя», Hanke’s Annual Misery Index (HAMI).

Щоб виміряти, як сильно страждає населення, потрібно скласти рівень безробіття (помножений на два) з інфляцією та ставкою банківського кредитування, що впливає на душевний стан людей із кредитами. Від отриманого значення слід відняти приріст реального ВВП на одиницю населення, що вселяє у суспільство оптимізм і надії на світле майбутнє.

Ця формула показала, що Фінляндія, яку п’ятий рік поспіль  називають найщасливішою країною в доповіді ООН World Happiness Report, посідає 109-те місце й лише на шість позицій відстає від Індії.

Згідно з індексом HAMI, за підсумками 2022 року люди найбільше раділи життю не в скандинавських країнах, а у Швейцарії, яка посіла в рейтингу 157-е місце з індексом 8,5, а також у Кувейті (156-тн місце), Ірландії (155), Японії (154) і Малайзії (153). Щасливішим стало населення в Сполучених Штатах, які перемістилися за рік зі 102-ї на 134-ю позицію рейтингу. Ще кращі настрої панують у Китаї, який посів 142-ге місце.

Україна у 2022 році, навпаки, занурювалася в смуток, судячи з її показника HAMI, що злетів з 29,5 до 110. Наша країна піднялася з 34-го на 8-е місце у світовому рейтингу й опинилася в десятці найнещасніших економік разом із Зімбабве, Венесуелою, Сирією, Ліваном, Суданом, Аргентиною, Єменом, Кубою та Туреччиною.

Україна – восьма в антирейтингу HAMI: топ-10 «найнещасніших» країн

Mind пропонує дізнатися про злигодні цих десяти країн із найвищим «індексом нещастя».

Зімбабве

В африканському Зімбабве не вирувала війна, як в Україні, Сирії чи Судані. Але 16-мільйонне населення цієї країни більш нещасливе через 244%-ву інфляцію і 132% за банківськими кредитами.

Галопуюча інфляція стала візитною карткою Зімбабве 15 років тому, за часів одіозного Роберта Мугабе, який вигнав із країни білих фермерів і влаштував «чорний переділ» власності. Хоча 30-річне правління Мугабе припинив військовий переворот у 2017 році, економічна ситуація відтоді так і не поліпшилася. Виною тому, за твердженням укладачів рейтингу HAMI, створена Мугабе урядуща партія Зімбабвійський африканський національний союз – Патріотичний фронт (ЗАНС-ПФ), що вчепилася в країну подібно до спрута.

«Насправді ЗАНС-ПФ управляє державою більше як політична мафія, а не політична партія. Результатом її політик стала величезна бідність», – зазначає Стів Ханке.

HAMI = [Безробіття (20%)*2 + Інфляція (243,8%) + Ставка банківського кредитування (131,8%)] – Реальне зростання ВВП (0,9%) = 414,7


Венесуела

Латиноамериканська нафтовидобувна держава Венесуела, за словами Стіва Ханке, рік у рік «спускається по спіралі до економічної смерті». Ціни на нафту і газ, що злетіли на тлі енергокризи, 2022 року потягли вгору її економічне зростання, але не виправили катастрофу на ринку праці та ціновий хаос.

Понад третина 30-мільйонного населення Венесуели безробітні, а інфляція за підсумками 2022 року становила 266,9%. Соціалістичний уряд Ніколаса Мадуро, як і раніше, намагається жорстко контролювати курс валюти і ціни, породжуючи тотальний дефіцит товарів першої необхідності та змушуючи населення добувати їх за хабарі. За рівнем сприйняття корупції Боліваріанська республіка 2023 року посіла 177-ме місці зі 180 країн у рейтингу Transparency International.

HAMI = [Безробіття (33,5%)*2 + Інфляція (266,9%) + Ставка банківського кредитування (11,1%)] – Реальне зростання ВВП (14,2%) = 330,8


Сирія

Хоча великомасштабна громадянська війна всередині Сирії затихла, рівень насильницьких смертей у цій країні залишився одним із найвищих у світі. До того ж її економіка почала зазнавати лиха через бойові дії в Україні.

«Оскільки майже половину споживаної нафти і третину споживаного зерна Сирія імпортує, ціни, що злетіли через війну в Україні, послабили її фіскальні та зовнішні позиції і розпалили інфляцію», – йдеться у звіті Світового банку.

Сирійським сім’ям усе важче забезпечити свої потреби, оскільки в зруйнованій війною країні дуже мало можливостей для заробітку, а національна валюта швидко знецінюється. У сирійських обмінниках 2018 року американський долар коштував 500 фунтів, 2021-го –3300, наприкінці 2022-го – 6600, а у травні 2023-го – понад 8000 фунтів.

HAMI = [Безробіття (57%)*2 + Інфляція (94,9%) + Ставка банківського кредитування (14%)] – Реальне зростання ВВП (-2,5%) = 225,4


Ліван

Ліван котиться у фінансову прірву з 2019 року. Через марнотратну державну політику середземноморську країну почав душити гігантський борг і до того ж скував політичний параліч. Ворожі парламентські партії з осені 2022 року не можуть обрати президента, а іноземні інвестори не хочуть брати Ліван на поруки до проведення реформ.

Через 98%-ве падіння курсу ліри та тризначну інфляцію, як пише ліванська L’Orient Today, більше половини 6-мільйонного населення опинилося за межею бідності. Проте журналісти видання й місцеві економісти не погоджуються визнати мешканців Лівану нещасними та вважають, що в рейтинг HAMI країна «притягнута за вуха».

«Немає точних оцінок безробіття в Лівані. А навіть якби й були, країна поринула в неформальну економіку настільки, що офіційні дані не відобразили б повну картину. Загалом у сьогоднішньому Лівані всі цифри каламутні, і їх треба сприймати скептично. Економіку Лівану слід оцінювати інакше, ніж інші економіки. Ось чому багато чого в цих індексах «нещастя», я вважаю сфальшованим», – цитує L’Orient Today ліванського економіста Самі Зоухаїба з бейрутського мозкового центру The Policy Initiative.

HAMI = [Безробіття (29%)*2 + Інфляція (122%) + Ставка банківського кредитування (5,3%)] – Реальне зростання ВВП (-5%) = 190,3


Судан

У третій за розміром державі Африки, як пише посол Судану в Австрії Магді Мофадал, економіка «кровоточила» з 2011 року через відділення Південного Судану та втрату близько 90% експортної виручки. До початку 2023-го в країні вибухнула гуманітарна криза, і економіка «опустилася навколішки».

На додачу до всього у квітні 2023-го, як писав Mind, два правителі Судану влаштували боротьбу за владу із застосуванням артилерії, танків і бойової авіації. Ця криза, за словами Магді Мофадала, «згенерувала безпрецедентну кількість жертв, повсюдні людські страждання та розорення».

HAMI = [Безробіття (30,6%)*2 + Інфляція (87,3%) + Ставка банківського кредитування (24,4%)] – Реальне зростання ВВП (-3,2%) = 176,1


Аргентина

Друга за величиною держава Південної Америки з 2018 перебуває в інфляційній кризі. Зростання цін в Аргентині, яке раніше становило близько 50% на рік, за 2022 рік прискорилося до 95%, а до травня 2023-го досягло 109%. Щоб приборкати інфляцію, уряд урізав імпорт, створивши дефіцит товарів і сировини для виробництв, а центробанк підняв базову процентну ставку до безпрецедентних 97% річних.

Ситуація занурює 46-мільйонне населення у відчай, оскільки мало хто з аргентинців вірить у здатність уряду уповільнити зростання цін, як і в можливість країни виплачувати $44,5-мільярдний борг перед МВФ.

«Влада перетворила нас на країну жебраків, – цитує Reuters 60-річного мешканці Буенос-Айреса Карлоса Ендрада. – Люди падають духом, бо, пропрацювавши все своє життя, вони змушені боротися, щоб придбати помідори чи перець».

Оскільки стрімка інфляція знищує заощадження в песо, населення Аргентини захоплене полюванням на долари. В очікуванні гуманітарної катастрофи громадяни скуповують американські банкноти й не продають. Також незадоволені аргентинці проводять масові мітинги проти зростання цін, на яких вимагають звільнити країну від «боргових кайданів» МВФ.

HAMI = [Безробіття (7,1%)*2 + Інфляція (94,8%) + Ставка банківського кредитування (52,4%)] – Реальне зростання ВВП (5,2%) = 156,2


Ємен

Ємен у всі періоди свого існування належав до найменш розвинених і бідних арабських держав. З 2015 року його становище змінювалося від поганого до катастрофічного через тривалу проксі-війну, в якій повстанці-хусіти, яких підтримує Іран, борються з міжнародною коаліцією на чолі із Саудівською Аравією, а також з ісламістськими угрупованнями та сепаратистами.

Через цю війну економіка Ємену зменшилася більш ніж удвічі, територія країни розділилася на три зони контролю, і на ній вибухнула найгірша у світі гуманітарна криза. За даними ООН, 16,2 млн жителів Ємену потребують термінової допомоги через нестачу продовольства та виснаження, що призводить до спалахів холери, дифтерії, кору та тропічної лихоманки.

HAMI = [Безробіття (13,6%)*2 + Інфляція (53,2%) + Ставка банківського кредитування (34%)] – Реальне зростання ВВП (-1,8%) = 116,2


Україна

Після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року економіка України зменшилася більш ніж на чверть. З країни виїхали й не повернулися понад 4 млн громадян, а якість життя тих, хто залишився, погіршилася.

За оцінкою Світового банку, рівень бідності в Україні підвищився з 5,5% до 24,2% у 2022 році. Через це 7,1 млн громадян загрузли в злиднях, прогрес відкотився на 15 років.

Прогнози експертів щодо подальшого розвитку нашої країни кардинально різняться. Європейський банк реконструкції та розвитку – найбільший інституційний інвестор в Україну – стверджує, що наша економіка зможе відновитися після війни за п’ять років, і обіцяє зіграти в цьому процесі ключову роль, «коли дозволять обставини».

Упорядник рейтингу HAMI Стів Ханке критикує Київ за корупцію і вважає, що Україна піде іншим шляхом – слідом за Іраком, Сирією та Лівією – і стане наступною «історією великого американського успіху» у поганому сенсі.

HAMI = [Безробіття (19,9%)*2 + Інфляція (26,6%) + Ставка банківського кредитування (18%)] – Реальне зростання ВВП (-25,6%) = 110


Куба

Острів Свободи досі зазнає збитків від торгового ембарго США часів холодної війни, а також від наслідків COVID-19. Туризм, який приносив країні гостро необхідну валюту, не оговтався після пандемії коронавірусу. У січні – квітні 2023 року на Кубу приїхало вдвічі менше мандрівників, ніж за аналогічний період 2019-го.

Через брак коштів у комуністичній державі виник дефіцит продовольства, палива, ліків, рекордна кількість трудових мігрантів відпливла з острова в пошуках кращого життя.

«Те, що ми не можемо виробити, ми не можемо отримати, – нарікав днями у виступі перед депутатами міністр економіки Куби Алехандро Хіль. – Через брак валюти на імпорт добрив і корму для худоби виробництво свинини впало з рекордних 199,7 тонн у 2017 році до 16 тонн у 2022-му».

За словами міністра, так само погано в Куби справи йдуть із вирощуванням багатьох фруктів та овочів. Тим часом зростання цін на продукти харчування підірвало купівельну спроможність більшості громадян. Багатьом кубинцям нинішніх зарплат ледве вистачає на забезпечення базових потреб.

HAMI = [Безробіття (3%)*2 + Інфляція (96,8%) + Ставка банківського кредитування (2,5%)] – Реальне зростання ВВП (3,3%) = 102


Туреччина

Велика економіка Туреччини, 19-та за величиною у світі, опинилася в десятці найпроблемніших через авторитарні рішення президента Реджепа Ердогана. Всупереч порадам фінансистів, лідер країни не втихомирював високу інфляцію підвищенням відсоткових ставок, а навпаки з 2018 року знижував їх у надії, що інвестори та споживачі збільшать витрати й підштовхнуть економічне зростання.

«Ігноруючи рекомендації, Ердоган звільнив трьох центральних банкірів і взяв економіку під особисте управління. Але ефект від зниження відсоткових ставок за високої інфляції був таким, як і передбачали. Інфляційний тиск зростав, і турецька валюта обвалювалася одразу після того, як Ердоган анонсував нові економічні заходи. Якось ліра впала відразу на 15% під час його ТБ-виступу», – описує занурення Туреччини в кризу Теджван Петтінгер, викладач економіки в Оксфорді.

У жовтні 2022 року інфляція в Туреччині досягла піку в 80%, і 85 млн громадян країни відчули найгострішу кризу вартості життя. Ціни на продукти за рік подвоїлися, а на житло – потроїлися. Середня орендна плата за квадратний метр житла в Туреччині, за оцінкою дослідницького центру Betam, зросла за рік, до березня 2023 року, на 157% – до 97 лір.

HAMI = [Безробіття (10,5%)*2 + Інфляція (64,3%) + Ставка банківського кредитування (21,3%)] – Реальне зростання ВВП (-5%) = 101,6

peredplata