Вищий антикорупційний суд заочно взяв під варту колишнього міністра охорони здоров’я України Максима Степанова. Причиною стало незаконне привласнення майже пів мільярда гривень у період, коли Степанов обіймав посаду директора ДП «Поліграфкомбінат».
Про деталі заочного арешту, а також інші скандали, у центрі яких опинився Максим Степанов – читайте у нашому матеріалі.
У 2011-2016 роках Максим Степанов очолював державне підприємство «Поліграфкомбінат». Саме цього періоду і стосується підозра Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з даними САП, тоді Степанов привласнив та легалізував 450 млн гривень. У 2013 році тодішній очільник «Поліграфкомбінату» купив на підставних осіб естонську компанію, поставивши іноземним партнерам обов’язкову вимогу співпраці — постачання продукції через «потрібну» компанію. Саме через неї відбувалися закупівлі матеріалів для виготовлення бланків документів (паспорти громадян України, ID-карти, посвідчення водія тощо).
Компанія-прокладка закуповувала матеріали напряму у виробників, а перепродавала їх держпідприємству за завищеною у 4−6 разів ціною.
Ексдиректору додатково інкримінують легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК).
Слідчий суддя ВАКС обрав запобіжний захід Степанову напередодні за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро та погодження прокурора САП.
У липні 2023 року Національне антикорупційне бюро України заявило про викриття масштабної корупційної схеми на державному підприємстві «Поліграфічний комбінат Україна».
Захисні костюми на мільйон
У 2020 році весь світ сколихнула пандемія коронавірусу COVID-19. Тоді Міністерство охорони здоровʼя України мало забезпечити ефективне лікування для хворих і надійний захист для лікарів. Адже вірус ширився з надзвичайною швидкістю.
Але відомство, очолюване на той час Максимом Степановим, намагалося «наваритися» на трагедії світового масштабу. 17 квітня 2020 року МОЗ підписав договір з ТОВ «Меддів» на постачання 71 374 китайських захисних комбінезонів на загальну суму 34,87 млн гривень. Таким чином ціна одного костюма складала 488 гривень.
І все б нічого, якби за декілька днів до ДП «Медичні закупівлі України» не домовилося про закупівлю 90 тисяч захисних костюмів українського виробника ТОВ «Текстиль контакт» за 22,05 млн гривень. У цьому випадку один костюм коштував лише 245 гривень.
Замість того, щоб визнати свої помилки, МОЗ почав шукати винних. Зокрема, заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова заявила, що міністерство нібито було змушене самостійно вийти на ринок, тому що закупівельне підприємство придбало не ті костюми. Шаталова також стверджувала, що ці костюми не відповідають стандарту 1426 «Одяг захисний. Захист від інфекційних агентів».
Згодом благодійний фонд «Пацієнти України» повідомив, що знайшов захисні костюми вітчизняного виробника, у яких є необхідний МОЗ стандарт EN 14126:2003. Костюми виробляли в Україні і коштували вони лише 215 гривень за штуку. Але, попри відповідність стандарту, МОЗ від закупівлі не відмовився і купив захисні костюми за вдвічі вищою ціною.
Вакцини від коронавірусу і корупційні схеми
На початку 2021 року виник ще один корупційний скандал за участі Максима Степанова – закупівля китайських вакцин від коронавірусу Sinovac за завищеними цінами.
Спочатку до процесу перемовин з виробниками вакцин долучилося ДП «Медичні закупівлі України», оскільки саме воно мало займатися питанням закупівель вакцин та іншого медичного обладнання для лікування коронавірусу. Тоді вдалося домовитися про закупівлю вакцин за вартістю $3 за штуку.
Проте, вже за декілька місяців стало відомо, що Медзакупівлі не беруть участь у перемовинах. МОЗ розпочав домовлятися з компанією Sinovac, а постачальником вакцин мала стати компанія «Лекхім», власником якої є Валерій Печаєв. Він був помічником народного депутата Верховної Ради шостого та сьомого скликань Олександра Буряка, який входив до низки провладних фракцій, а потім до фракції «Батьківщина». До обрання Буряк був головою правління та співвласником «Брокбізнесбанку», основним власником якого був бізнесмен з орбіти впливу експрезидента Віктора Януковича Сергій Курченко.
Степанов стверджував, що співпраця з «Лекхімом» – це вимога, яку висунула компанія Sinovac. Проте вже за декілька тижнів стало відомо, що все навпаки і «Лекхім» як постачальника рекомендував саме український уряд.
Ця ситуація не залишилася поза увагою правоохоронних органів і в лютому 2021 року Національне антикорупційне бюро відкрило справу за статтею 364 Кримінального кодексу «Зловживання владою або службовим становищем». Проте, в жовтні того ж року НАБУ закрило кримінальне провадження за фактом можливої закупівлі вакцин від COVID-19 за завищеними цінами. Причиною стала, ніби то, відсутність складу злочину.
peredplata
