Підвищення тарифів прогнозує НБУ. Коли можуть подорожчати газ, світло та вода?

 

Національний банк України припускає, що тарифи на електроенергію, газ, опалення та воду поступово зростатимуть. RFI Українською з’ясовувало, коли та наскільки можуть подорожчати комунальні послуги.

 

Нацбанк переглянув свій прогноз щодо інфляції у бік повільнішого зниження. Причини — погіршений прогноз врожаю, суттєвіші втрати від війни, ефекти перенесення витрат бізнесу на ціни, а також послаблення гривні до євро.

Очікується, що 2025 року інфляція знизиться лише до 9.7%, а 2026-го — до 6.6%, а от досягне цілі НБУ, що відповідає 5%, — 2027-го. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ, оприлюдненому 31 липня 2025 року.    

Підвищення тарифів

Нацбанк очікує на поступове коригування тарифів житлово-комунального господарства в наступні роки. Але у звіті зауважують, що параметри їх перегляду є «сферою невизначеності та, відповідно, ризиком для прогнозу інфляції».

НБУ припускає, що до кінця 2025 року чинні тарифи на електроенергію, газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться. Проте з огляду на складну ситуацію в енергетиці припускається, що у 2026 році розпочнеться поступове приведення цих тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів,

— йдеться у документі.

Терміни та величина коригування енергетичних тарифів не є визначеними. НБУ не відкидає можливість значного підвищення вартості енергоносіїв, аби швидко усунути дисбаланси в енергосекторі. Але центробанк наголошує, що це стане «джерелом додаткового інфляційного тиску та зумовить потребу в значному збільшенні субсидій для населення».

Якщо відкладати приведення тарифів на послуги ЖКГ у відповідність до «економічно обґрунтованих рівнів»? Нацбанк зазначає, що в такому разі «накопичуватимуться квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиметься фінансовий стан державних енергокомпаній». І зрештою це, як ідеться у звіті, «посилюватиме ризики нестабільності на енергоринку, погіршуватиме інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє».

Мораторій щодо тарифів в Україні 

Із серпня 2022 року в Україні діє закон, що встановлює мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання. І зберігатиметься відстрочення протягом дії воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.

Заборонено на цей період підвищення тарифів для побутових споживачів на:

  • послуги з розподілу природного газу;
  • теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання);
  • послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Коли чекати підвищення тарифів?

Під час війни значних зрушень стосовно базових тарифів не буде. Ті, на які не розповсюджується мораторій, можуть зрости, але не суттєво. Таку думку висловлює аналітик, економіст, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ у коментарі RFI Українською. 

Експерт озвучує такий прогноз:

Можливо, трошки підросте вартість обслуговування будинків, вартість водозабезпечення і водовідведення. А от вартість теплопостачання, гарячої води, газу, електроенергії їх будуть тримати до останнього. (…) Я не передбачаю, що зростання тарифів під час війни буде досить значним, тому що в умовах нинішніх неплатежів населення таке підвищення є контрпродуктивним. Воно нічого не дасть, крім зростання боргів за чинними тарифами.  

У звіті НБУ зазначає про поступове приведення тарифів до їх «економічно обґрунтованих рівнів». Що передбачає це поняття?

«Якщо міркувати об’єктивно, то економічно обґрунтовані тарифи — це так звані справедливі тарифи. А справедлива вартість визначається відповідно до рівня внутрішнього попиту на певний товар чи послугу. Тобто не та ціна, за якою ми хочемо продати, а та, за якою цей товар чи послугу можуть придбати на внутрішньому ринку, виходячи з його структури та рівня платоспроможності», — пояснює Кущ.

На його думку, Національний банк підходить до питання справедливих тарифів радше з «вульгарної ринкової позиції».

«Ринковість тарифу визначається в такому разі за імпортним паритетом, тобто в порівнянні, скільки це коштує в Європі, а також з огляду на вартість доставки цього товару чи послуги. Електроенергія для населення в розумінні Національного банку має коштувати близько 6-8 гривень, а газ — 14-16 тисяч гривень за тисячу кубів», — зазначає аналітик.

Кущ наголошує, що в разі підвищення тарифів в Україні найближчим часом не йдеться про вищезгадані ринкові рівні. 

Після настання миру аналітик очікує, що тарифи на комуналку для українців переглянуть протягом 6-12 місяців від дня завершення війни. І тут уже може йтися про відчутне для споживацьких кишень підвищення.

Тариф на газ для населення 

Ціна на газ для населення лишається незмінною — 7,96 грн за кубометр. Таке рішення у квітні цього року ухвалила газопостачальна компанія «Нафтогаз України», яка забезпечує блакитним паливом майже 100% населення.

Йдеться про тарифний план «Фіксований» для побутових клієнтів. Але в Нафтогазі зазначають: ціна буде актуальною до 30 квітня 2026 року.

Кущ звертає увагу, що цього року Україна перебуває в досить складному становищі: «Взимку були майже вичерпані запаси природного газу, які зберігалися в підземних газових сховищах, і навіть трошки зачепили так званого буферного газу, що є певною константою у сховищах». За словами аналітика, найближчим часом закачати до сховищ потрібно до п’яти мільярдів метрів кубічних.

 

Ситуацію ускладнюють атаки росіян. Наприклад, лише в ніч проти 22 липня Росія завдала десятки ударів дронами по об’єктах газової інфраструктури «Нафтогаз України», спричинивши руйнування. 

«Росія здійснює удари по українських родовищах природного газу, що розташовані на Сході країни. І це може вплинути негативно на обсяг закачування газу власного видобутку в сховища. Чим більшою буде частка імпортного природного газу, тим критичнішою буде фінансова ситуація в “Нафтогазі”. Йому доведеться газ власного видобутку компенсувати за рахунок імпортного, відповідно, обігових коштів у нього немає. І це може вплинути на вартість газу для юридичних осіб», — зазначає Кущ. 

Тарифи на електроенергію

У квітні поточного року Кабмін ухвалив рішення, що до 31 жовтня 2025 року зберігається єдина фіксована ціна на електроенергію для індивідуальних та колективних побутових споживачів — 4,32 грн/кВт*год. Незмінним лишається і «нічний тариф» для споживачів зі встановленим двозонним лічильником — 2,16 грн за кВт*год.

Тарифи на світло не підпадають під вищезгаданий мораторій та зростали під час повномасштабної війни. Ринкова вартість однієї кіловат-години сягає понад 7,5 грн, як зазначала раніше очільниця Міненергетики Світлана Гринчук. За її словами, чинний тариф для населення — 4,32 грн за кіловат-годину — покриває лише собівартість виробництва та передачі електроенергії побутовим споживачам.

Нагадаємо, що з 31 липня в Україні зросли приблизно в 1,6 раза тарифи на електроенергію для промислових споживачів. Йдеться про підвищення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках у вечірні години.

 

Енергетична галузь України зіштовхнулася з неабиякими викликами через повномасштабну агресію Росії. За даними Міністерства, зруйновано і пошкоджено близько 10 ГВт генеруючих потужностей.

Кущ зауважує, що з електроенергією нині ситуація дещо краща, ніж з природним газом. Але безпековий чинник лишається головним: неможливо передбачити, якими будуть удари Росії по українській енергетичній системі.

peredplata

Залишити відповідь